Система інтернатів чинить опір реформі, це трагедія дітей, які могли б уже жити в сім'ях

Про це заявила в інтерв'ю УП.Життя адвокатка, правозахисниця у справах дітей і багатодітна мама, яка усиновила двох дітей, Інна Мірошниченко.

За її словами, в Україні з 2013 року триває реформа деінституціоналізації.

Ми не вступимо до Європейського союзу, поки не реалізуємо її. Вона передбачає не закриття інтернатів, а те, що підтримка біологічної сім'ї та прийомних родин розвиватиметься настільки потужно, що потреба в інтернатах і дитячих будинках відпаде, - зазначає правозахисниця.

Вона полемізує з прихильниками інтернатів, які критикують реформу, кажуть, що хочуть закрити дитячий будинок і викинути дітей на вулицю.

Ніхто не хоче викидати дітей на вулицю. Дитина має рости в сімейному середовищі. І реформа передбачає паралельно два вектори. Перший - підтримка біологічної сім'ї. Тобто виявлення сімей до того, як вони стануть глибоко вразливими. І другий вектор - це розвиток сімейних форм виховання, - запевняє адвокат.

На дитячі будинки та інтернати, каже вона, з бюджету виділяють у середньому 11-12 мільярдів гривень на рік.

Інна Мірошниченко навела цифри, які свідчать про несправедливий розподіл коштів на дітей, позбавлених опіки біологічних батьків.

Дитина в дитячому будинку обходиться державі приблизно в 100 тисяч гривень, буває дешевше. В інтернаті - від 20 до 50 тисяч. Сімейні форми виховання отримують у середньому по 5-7 тисяч гривень на дитину на місяць, залежно від стану здоров'я. Це середні цифри за нашими моніторингами та фінансовими звітами. Як вижити мамі з татом і десятьма дітьми на 50 чи навіть 100 тисяч гривень, якщо всі ці діти мають діагнози, травми після закладу? Вони потребують постійної медичної корекції, педагогічного супроводу, логопеда, дефектолога, психолога, нейропсихолога, - констатує правозахисниця.

При цьому дитина в закладі нібито забезпечена так, що має жити там у шоколаді. Це при тому, що інтернат не дає того єдиного, чого потребує дитина, - підтримуючого середовища, каже багатодітна мама Інна Мірошниченко.

Доходить до того, що всі гроші з бюджету йдуть на забезпечення системи, яка є руйнівною і калічить дітей, зазначає вона.

Під час нашого моніторингу (офісу омбудсмена - ред.) був заклад, який треба розформувати, бо він для дітей з особливими освітніми потребами, а таких там немає. Діти просто педагогічно занедбані. А персонал починає чинити опір, бо це їхнє єдине місце роботи. І так само, коли хтось бачить порушення прав дітей і хоче піти проти, йому кажуть: дивись, тебе звільнять, а тобі ніде буде працювати. І люди змушені не звертати уваги на порушення, бо вони не здатні прожити без цієї заробітної плати, - розповідає юристка.

За її словами, ця тема дуже закрита, здебільшого люди сприймають дитячі будинки, інтернати як щось на кшталт дитячого садочка чи школи, де діти просто перебувають цілий день, бо в них немає батьків.

Люди насправді не готові чути, що в усіх закладах постійно панує фізичне, моральне, сексуальне насильство, - каже Мірошниченко. - Дитина не може встати з ліжка після сьомої ранку, інакше її поб'ють, бо є режим. Не може не спати після дев'ятої, не може їсти тоді, коли їй хочеться. Найстрашніше - що діти, випускники закладів, не можуть усвідомити, що це не нормально, коли їх били, карали, принижували увесь час, бо в них немає іншого досвіду. У закладах діти обмінюються травмами.

Вона звертає увагу на те, що в інтернат часто потрапляють глибоко травмовані діти, яких ґвалтували. Але з такою дитиною не працює психолог, їй не надається допомога.

Її просто поміщають в інтернат, подалі від джерела небезпеки, і все. Але цей біль у дитині залишається, - зазначає адвокат.

Те ж саме з усіма іншими дітьми, з яких знущалися, сильно били, гасили об них сигарети. Вони не розуміють, що це ненормально, бо так робили їхні батьки, і починають множити насильство в установі, розповідає Інна Мірошниченко.

Вона акцентує на тому, що в інтернатах кілька вихователів розраховані на велику групу дітей і вони "фізично не в змозі пояснити дітям, що так не можна".

Вони кричать, теж б'ють. І виходить, що в закладі домінує закон сили - не бий, бо тебе поб'ють ще сильніше, - зазначає Мірошниченко.

За даними Державної служби у справах дітей, станом на літо 2025 року в Україні було понад 61 тисяча дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

В Офісі омбудсмена фіксували понад 25 тисяч дітей, які мешкають в інтернатах, більшість із них - без статусу на усиновлення.

При цьому зростає кількість тих, хто готовий усиновити дитину, а також говорити про це публічно.

Сім'я Інни та Тимура Мірошниченків виховує чотирьох дітей, двоє з них прийомні.

Інна входить до моніторингової групи Офісу омбудсмена, яка перевіряє спеціальні установи на предмет порушень прав дітей.