Штрафи, невиплачені гроші та незаконні звільнення: що показали перші суди щодо гіг-контрактів в Україні

Canva

В Україні з'являються перші судові рішення щодо гіг-контрактів – особливої форми співпраці між ІТ-компаніями та спеціалістами, яка активно використовується резидентами Дія.City.

Як повідомив юрист з трудового права, активіст ГО "Соціальний Рух" Віталій Дудін, судова практика свідчить, що гіг-спеціалісти можуть стикатися з невиплатою винагороди, штрафами, спорами щодо розірвання співпраці та спробами роботодавців замінити трудові договори гіг-контрактами.

За словами юриста, хоча гіг-контракти містять окремі гарантії, схожі на трудові, рівень захисту таких працівників залишається значно нижчим, ніж у разі звичайних трудових відносин.

Однією з показових стала справа, у якій компанія відмовилася виплачувати програмісту майже 264 тисячі гривень винагороди та натомість нарахувала понад 283 тисячі гривень штрафу через нібито помилки у програмному забезпеченні. Недоліки виявили вже після підписання акта виконаних робіт. Апеляційний суд став на бік спеціаліста та зобов’язав компанію виплатити належні кошти.

Ще одна справа стосувалася виплати винагороди після припинення співпраці. Компанія вимагала повернути близько 450 тисяч гривень, які, на її думку, були помилково перераховані колишньому гіг-спеціалісту. Однак суд встановив, що фактичні відносини між сторонами продовжувалися, а тому відмовив у задоволенні позову.

Також суди вже розглядали випадки, коли роботодавці пропонували працівникам перейти з трудового договору на гіг-контракт після скорочення штату. В одному з таких спорів суд визнав звільнення незаконним і присудив працівникові близько 1,7 мільйона гривень компенсації за час вимушеного прогулу.

На думку Віталія Дудіна, ці рішення демонструють, що роботодавці та працівники нерідко по-різному трактують правову природу гіг-контрактів. Водночас суди дедалі частіше застосовують підходи, які дозволяють захистити права спеціалістів у спірних ситуаціях.

Юрист вважає, що законодавство про гіг-контракти переважно надає переваги бізнесу та дозволяє компаніям скорочувати соціальні зобов’язання перед працівниками. Саме тому ІТ-фахівцям варто уважно оцінювати умови співпраці та, за можливості, обирати трудові договори, які забезпечують ширший рівень правового захисту.

За даними Дія.City, резидентами спеціального правового режиму вже стали понад 5 тисяч компаній, а в українській ІТ-галузі працюють близько 300 тисяч людей. Експерти прогнозують, що кількість гіг-контрактів надалі зростатиме, а разом із цим збільшуватиметься і кількість судових спорів щодо таких відносин.

Раніше Соцпортал писав, як колишні водійки “Київпастрансу” тепер працюють у Німеччині та як у Києві запустили безкоштовні будівельні курси для всіх охочих, аби компенсувати брак працівників. А також про те, чи скоротять в Україні "декретну" відпустку?

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Всі новини про ринок праці читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. Приєднайтеся до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!