Що їли стародавні люди і як це змінило їхнє тіло

Зміни в раціоні зіграли ключову роль у фізичній еволюції ранніх людей, показало дослідження вчених із Дартмутського коледжу.

Вчені з'ясували: стародавні гомініди стали вживати тверді трав'янисті рослини - злаки та їхні підземні частини - задовго до того, як у них з'явилися відповідні для цього зуби. Такі висновки було зроблено після аналізу скам'янілих зубів та ізотопних слідів їжі, що залишилися в них мільйони років тому.

Під час роботи дослідники вивчили зуби різних видів гомінід - від австралопітека (Australopithecus afarensis), який жив близько 3,8 млн років тому, до Homo ergaster, який жив приблизно 2 млн років тому. Особливу увагу приділяли зміні форми та розміру корінних зубів (молярів), адже саме вони беруть участь у пережовуванні грубої рослинної їжі.

Виявилося, що вже найдавніші пращури людини почали включати в раціон трави та їхнє коріння, хоча їхні зуби ще не були пристосовані до такого типу їжі. Перші ознаки вживання підземних органів рослин, які містять вуглеводи, - бульб, цибулин і кореневищ - з'явилися приблизно 2,3 млн років тому, але істотна перебудова будови зубів сталася тільки через 700 тисяч років. Лише до Homo ergaster моляри стали довшими і краще справлялися з пережовуванням жорстких рослинних тканин.

Автори роботи вважають це доказом того, що у гомінід спочатку змінювалася поведінка - адаптація до нових джерел їжі, - і лише потім відбувалися анатомічні зміни. Завдяки такій гнучкості ранні люди зуміли вижити і розвиватися в нових, часто суворих умовах, наприклад, на просторах савани після виходу з лісів.

Цікаво, що подібні зміни відмічалися і в інших приматів, які жили в ті самі часи: великі наземні мавпи та колобуси також почали харчуватися травами й осоками, незважаючи на відсутність у них необхідних зубів або травних систем.

У певний момент в історії людства стався стрибок: з появою регулярного доступу до підземних частин рослин гомініди змогли отримувати багато енергії з бульб і цибулин. Це забезпечувало не тільки виживання, а й розвиток мозку, адже такі продукти багаті на вуглеводи і доступні цілий рік. Уже освоївши кам'яні знаряддя, стародавні люди могли легко добувати ці запаси, практично не стикаючись із конкуренцією з боку інших тварин.

Дослідження підкреслює: здатність адаптуватися до мінливих умов середовища за рахунок гнучкості поведінки стала вирішальним фактором успіху людської еволюції.

"Можливість отримувати користь зі злакових рослин - можливо, той самий секрет успіху, що вирізнив гомінід з-поміж інших приматів", - підсумовує професор Натаніель Доміні, один з авторів роботи.