Щасливий шлюб пов'язали з нижчим ризиком ожиріння

Такого висновку дійшли дослідники UCLA Health.

Дослідження, опубліковане в журналі Gut Microbes, стало першим, де показано, як соціальні стосунки впливають на вагу та харчову поведінку через єдину систему "мозок-метаболізм-гормон окситоцин". Автори наголошують: якість близьких стосунків може бути не менш важливою для фізичного здоров'я, ніж звичні фактори ризику - харчування та фізична активність.

"Ми давно знаємо, що соціальні зв'язки впливають на здоров'я: стосунки, що підтримують, підвищують виживаність до 50%. Але біологічні механізми залишалися незрозумілими, - каже провідний автор, нейробіолог Арпана Черч. - Наше дослідження показує новий шлях, через який шлюб і емоційна підтримка буквально "проникають під шкіру" і позначаються на ризику ожиріння".

Як проводилося дослідження

У роботі брали участь близько 100 жителів Лос-Анджелеса. Учасники надали дані про:

• сімейний статус,

• індекс маси тіла (ІМТ),

• вік, стать, расу,

• стиль і якість харчування,

• соціально-економічний статус.

Також проводили:

• МРТ мозку з показом зображень їжі;

• аналіз калу на метаболіти кишкової мікробіоти;

• аналіз крові для вимірювання рівня окситоцину;

• клініко-поведінкові опитувальники, включно з оцінкою емоційної підтримки.

Що показали результати

У одружених/заміжніх учасників із високим рівнем суб'єктивної емоційної підтримки:

• був нижчим ІМТ,

• рідше зустрічалися ознаки "харчової залежності",

• на МРТ відзначалася активніша робота дорсолатеральної префронтальної кори при вигляді їжі - зони, пов'язаної з контролем імпульсів, апетиту та управлінням бажаннями.

У незаміжніх/неодружених людей, навіть за наявності хорошої соціальної підтримки, таких виражених патернів активності мозку не спостерігали - можливо, через більш розрізнену і менш стабільну мережу соціальних контактів.

Соціальна підтримка була пов'язана і зі змінами метаболізму в кишечнику. У людей із сильнішою підтримкою:

• виявляли сприятливі зміни рівня метаболітів триптофану,

• ці речовини, вироблені бактеріями кишечника, пов'язані із запаленням, імунітетом, енергетичним балансом і роботою мозку,

• беруть участь в утворенні серотоніну та інших сполук, що впливають на настрій, соціальну поведінку та обмін речовин.

Роль окситоцину

Центральною ланкою цієї системи виявився гормон окситоцин, часто званий "гормоном кохання".

Одружені/заміжні учасники з високою емоційною підтримкою мали вищий рівень окситоцину, ніж самотні. За словами Черч, дані говорять про те, що окситоцин може бути біологічним "посланцем", який:

• посилює роботу ділянок мозку, що відповідають за самоконтроль і опір харчовим спокусам,

• одночасно сприяє здоровому метаболічному профілю кишківника.

"Уявіть окситоцин диригентом, який керує оркестром "мозок-кишківник", - пояснює Черч. - Він зміцнює здатність мозку чинити опір потягу до їжі й одночасно запускає корисні процеси в кишечнику, що допомагає підтримувати здорову вагу".

Шлюб як "тренажер самоконтролю"

Автори підкреслюють: мова не про те, що будь-який шлюб автоматично корисний. Ефекти були найбільш виражені у тих, хто повідомляв про високу емоційну підтримку в партнерстві.

"Шлюб може виступати "тренувальним майданчиком" для самоконтролю, - каже Черч. - Довгострокові стосунки вимагають постійного придушення деструктивних імпульсів і орієнтації на довгострокові цілі. Ті ж самі мозкові ланцюги можуть брати участь і в контролі харчової поведінки".

Дослідження, за словами авторів, відкриває перспективу враховувати якість соціальних зв'язків у профілактиці та лікуванні ожиріння - поряд із дієтою і фізичною активністю.

Обмеження

Дослідники зазначають, що:

• дані збирали одноразово, тому не можна однозначно говорити про причини та наслідки;

• більшість учасників уже мали надмірну вагу або ожиріння;

• одружені/заміжні учасники були в середньому старшими.

Для підтвердження висновків необхідні більші, різноманітніші та триваліші за часом дослідження.