Ринок праці для людей з інвалідністю: з якими проблемами стикаються кандидати та як їх можна вирішити

На початку 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про розширення можливостей працевлаштування людей з інвалідністю. Тепер і приватний бізнес, і державні органи мають рівний обов'язок працевлаштування людей з інвалідністю.

Та чи всі компанії готові наймати людей з інвалідністю? Що стає причиною поганої комунікації й відмови? У яке замкнене коло потрапляють кандидати?

Про це розповідає громадська організація «Доступно.UA». А також наводить приклади компаній, які змінюють свої політики, проводять аудити інклюзивності та стають більш дружніми до людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, які повертаються до цивільного життя.

Чому люди з інвалідністю не можуть влаштуватися на роботу

В Україні налічується 3 мільйони людей з інвалідністю, за перші півтора року повномасштабного вторгнення їх кількість збільшилася приблизно на 300 тисяч. Через щоденні атаки рф ця цифра постійно зростає — військові та цивільні отримують важкі травми.

Попри розмови про «кадровий голод» кандидати з інвалідністю нерідко отримують відмову в прийнятті на роботу. Серед причин:

▪️ Стигматизація. Ще до того, як людина показала професійні навички, її можуть сприймати негативно. Мовляв, людина з інвалідністю «не має достатньо кваліфікації», «не впорається з усіма обов’язками» і т. ін. Це упереджене ставлення з боку роботодавців, яке позбавляє кандидатів можливості проявити себе та зростати у своїй професійній сфері.

▪️ Брак досвіду та соціалізації. Через те, що людям з інвалідністю часто відмовляють у працевлаштуванні, у них не вистачає досвіду та кейсів, які можуть підсилити резюме. У результаті люди отримують відмову через дві причини: свою інвалідність та відсутність практичних навичок. Це замкнене коло, з якого вкрай важко вибратись.

▪️ Страх наймати ветеранів та ветеранок з інвалідністю. Роботодавці мають стереотипи стосовно поведінки людей з військовим досвідом. Також вони не знають, як допомогти їм адаптуватися у цивільному середовищі; як трансформувати професійні навички, отримані у військовій службі.

Люди з інвалідністю також вимушені відмовляти роботодавцям через дискримінацію, погані умови роботи й відсутність забезпечення базових потреб. Серед причин:

▪️ Архітектурна недоступність. Не всі люди з інвалідністю хочуть працювати вдома, тому віддалена робота не є розв'язанням усіх проблем. Є кандидати, які хочуть працювати в офісі, на підприємстві тощо. Особливо, коли цього вимагає професія. Та далеко не всі компанії можуть забезпечити гідні умови для роботи — інколи людина не може навіть зайти в приміщення чи скористатися туалетом, оскільки будівля не відповідає Державним будівельним нормам.

▪️ Некоректна комунікація. Керівники, HR-менеджери та колеги можуть проявляти зверхність і розгубленість при спілкуванні. Чи дозволяють собі нетактовні висловлювання на кшталт «людина з вадами», «ампутант», «неповносправний» і т. ін. Такі дії принижують гідність.

▪️ Людина з інвалідністю потрібна компанії лише для податкових пільг. Їй пропонують покласти свою трудову книжку і обіцяють нараховувати за це гроші, не долучаючи до робочих процесів. Така схема «співпраці» позбавляє людей можливості отримувати досвід, професійно зростати та бути частиною колективу.

Як стати більш інклюзивними та дружніми до кандидатів з інвалідністю

Перш за все варто проаналізувати, чи дійсно ви готові брати на роботу людей з інвалідністю вже зараз. Чи зможуть працівники включитися у всі робочі процеси й відчувати себе на одному рівні з іншими співробітниками.

Приклад: якщо через неправильну організацію простору (недоступний вхід до будівлі, конференц-зали на другому поверс, куди ведуть сходи без ліфту і т. ін.) людина щоразу буде вимушена просити про допомогу — це приниження людської гідності.

Далі необхідно створити покрокову стратегію з оцінкою наявної ситуації. І детально прописати плани на майбутнє. Наприклад, що можна зробити за:
▪️ 1 місяць;
▪️ 6 місяців;
▪️ 1 рік;
▪️ кілька років.

Що має бути у компанії, яка прагне змінюватися

Стратегія розвитку. Із залученням спеціалістів та експертів, дотичних до спільноти людей з інвалідністю: громадських організацій, які займаються захистом прав людей з інвалідністю, ветеранів та ветеранок тощо.

Аудит архітектурної доступності приміщень. Виконання рекомендацій з можливістю розбити їх на: зміни, що легко втілити (наприклад, контрастне маркування сходинок та скляних поверхонь); довгострокові задачі (наприклад, переобладнання вбиралень та встановлення ліфта).

Адаптація робочих місць під потреби кандидатів. Меблі (наприклад, столи з регулюванням висоти), допоміжні засоби для забезпечення здатності чути (наприклад, вироби для концентрації, посилення та модуляції звуку для людини з порушеннями слуху), асистивні технології (наприклад, субтитрування в реальному часі на конференціях чи онлайн-зустрічах) і т. ін.

Інклюзивна корпоративна культура. Тренінги для всіх працівників по коректній взаємодії з людьми з інвалідністю, внутрішні розсилки з актуальною інформацією, можливість долучитися до соціальних ініціатив разом зі своєю командою.

Програми із навчанням та стажуванням. Можливість для кандидатів з інвалідністю пройти курси від компанії та отримати пропозицію з працевлаштування; онбординг та наставництво; підвищення кваліфікації.

Досвід та нові напрямки українських компаній

Для багатьох великих бізнесів доступність є обов’язковим критерієм у облаштуванні своїх просторів. Більш того, інклюзивний підхід до найму підсилює репутацію компаній та демонструє їхню соціальну відповідальність. А в українських реаліях також з'явився новий важливий напрямок — повернення на роботу мобілізованих працівників, які отримали травми на війні.

Своїм досвідом бізнеси ділилися на Форумі Інклюзивності, який організувала громадська організація «Доступно.UA».

IT-компанія Intellias інтегрує цінність EDI (рівність, різноманітність та інклюзивність) в усі аспекти роботи.

Там почали з розробки політики, які забезпечують рівні можливості для всіх співробітників. Також створили стратегію EDI, що охоплює 4 основні напрямки: гендерна рівність, відповідальне батьківство, доступність та інклюзивність, підтримка ветеранів і ветеранок.

Компанія регулярно проводить аудит інклюзивності, організовує кампанії з підвищення обізнаності щодо підтримки людей з інвалідністю. Та адаптує процеси для створення комфортного середовища для всіх співробітників.

Для ветеранів та ветеранок є комплексна програма підтримки, яка включає адаптацію бізнес-процесів для їх комфортної реінтеграції після повернення на роботу.

Медична лабораторія ДІЛА почала процес, в рамках якого відділення роблять доступними для маломобільних груп населення.

Там поступово монтують нормативні пандуси, додають контрастне маркування сходинок та дверей, таблички зі шрифтом Брайля з графіком роботи, встановлюють навігаційні підказки тощо. У майбутньому зміна просторів надасть змогу наймати працівників з інвалідністю.

Також для топ-менеджменту й працівників компанії проводять тренінги по коректній комунікації та взаємодії з людьми з інвалідністю.

У «Сільпо» (Fozzy Group) є свій центр експертизи, який займається питаннями інклюзивності та підтримки ветеранів і ветеранок. Його очолює ветеран — до мобілізації він займався операційною роботою. Проходив службу на Луганському напрямку, де він отримав поранення. Після реабілітації чоловік повернувся до компанії.

Також «Сільпо» на постійній основі проводять глибинні дослідження, щоб зрозуміти потреби ветеранів і ветеранок, які повертаються до цивільного життя. Наразі компанія виокремила юридичний напрямок (адвокатський супровід на всіх бюрократичних процесах) та психологічну підтримку.

Компенсація облаштування робочих місць для людей з інвалідністю

Роботодавцям, які хочуть наймати людей з інвалідністю, але мають невеликі бюджети, варто звернути увагу на можливості від держави.

Державна служба зайнятості повідомляє, що з 1 січня 2025 компенсація роботодавцям за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю становить:

▪️ до 120 000 грн для людей з інвалідністю І групи.
▪️ до 80 000 грн для людей з інвалідністю ІІ групи.

Подати заяву про надання відшкодування вартості витрат можна через портал «Дія» або через центр зайнятості.

Українські компанії поступово трансформуються й демонструють успішні приклади найму людей з інвалідністю.

Найважливіше у цьому процесі — готовність змінюватися, підтримувати людей під час адаптації та бути прикладом соціальної відповідальності.

*Будівля та всі приміщення мають відповідати ДБН «Інклюзивність будівель і споруд».
**При будуванні вулиць та доріг варто дотримуватись ДБН «Вулиці та дороги населених пунктів».