Пошук
Державна чи приватна школа. Чи готуватись українцям до комерціалізації середньої освіти
Читать на русском

В Україні в цілому існують близько 15 тисяч шкіл. З них лише один відсоток - приватні навчальні заклади, в яких можна здобути середню освіту.

У порівнянні з зарубіжними системами навчання це вкрай мало. Хоча в суспільстві існує думка, що кількість приватних шкіл в країні стрімко зростає. Особливо після карантинного струсу і переході на дистанційне навчання.

Освіта в приватній школі для звичайної української сім'ї - це дорого. В середньому по Україні частка витрат на освіту в структурі грошових витрат сім'ї становить лише 1,4%, тобто близько 200 грн. Найбільший відсоток в Києві - 3,3% - це приблизно 378 грн, виходячи з середніх показників. У Києві сконцентровано найбільше приватних шкіл в Україні. 24% дітей, які отримують приватну освіту, роблять це в Києві.

Які головні відмінності приватних шкіл від державних

У суспільстві існує кілька популярних уявлень про приватні і державні школи. Так, багато хто вважає, що приватні школи - дорогі, елітарні. А їхні випускники легше стають студентами ВНЗ або і взагалі продовжують навчання закордоном. Державні ж школи нерідко називають поганими, більш авторитарними і багато в чому відстаючими від технологічного прогресу.

Грошове питання

  • Приватна школа є автономною і генерує власне фінансування з різних джерел, таких як навчання студентів, приватні гранти і пожертви. Якщо дивитися розцінки Києва, то ціна може становити як менше тисячі гривень на місяць, так і доходити до 50-60. Середня ж коливається в межах 10 тисяч в місяць.
  • Освіта в державній школі, згідно з Конституцією України, безкоштовна. Хоча фактично часто від батьків просять добровільно-примусові внески на модернізацію класів, закупівлю техніки, нові вікна та інше. Згідно з дослідженням DoZorro в державних школах 9 з 10 батьків щомісяця роблять внески до 200 гривень. Це не можна порівняти з вартістю навчання в приватних школах, однак не враховують побічні витрати на навчання дитини.

Навчальний план

  • Приватні школи можуть викладати понад стандартну навчальну програму, можуть забезпечити підхід до певного типу учнів (обдаровані, особливі потреби, певна релігія / мова) або мати повністю альтернативну навчальну програму. Наприклад, зберігши обов'язкову кількість годин на інваріантної складової навчального плану в приватних школах можуть додати години іноземної мови або математики. Втім, ліцензія від МОН у приватної школи вважається перевагою.
  • Державні школи повинні слідувати навчальній програмі, схваленої міністерством.

Прийом учнів

  • Приватні школи самостійні у вирішенні зарахування тієї чи іншої дитини.
  • Державні школи не можуть відмовити в прийомі дитини, яка проживає в закріпленій за школою житловій зоні. Однак в навчальний заклад не за "пропискою", в якому не опиниться вільних місць, можна не потрапити.

Викладання іноземних мов

  • У багатьох приватних школах вивчення іноземної мови починається з першого класу. І кількість годин для іноземної мови тут, як правило, збільшено, додана до програми друга і навіть третя іноземну мову. Є деякі школи, де всі предмети ведуться англійською, німецькою або французькою і т.д. Нерідко в приватних навчальних закладах лекції читають представники громадських організацій, вузькі фахівці, носії мови, договір з якими може укласти освітня установа.
  • Державні школи мають менше годин для вивчення іноземної. Класи діляться на ті, в яких діти вчать іноземну з першого класу і ті, хто вивчає її з четвертого або п'ятого класу.

Вік навчання

  • Багато приватних шкіл приймають дітей на навчання з п'яти років. У цьому віці діти знайомляться з цифрами, буквами, вчаться читати і вирішувати прості арифметичні задачі, знову ж вчать іноземну мову, займаються хореографією, співом і спортом.
  • Державні школи приймають дітей на навчання з шести-семи років.

Шкільна субординація

  • Приватні школи часто позиціонують себе як менш авторитарні. Там більш лояльно ставляться до того, що діти швидко втомлюються і не можуть довго сидіти на одному місці. Наприклад, у багатьох приватних школах, діти можуть ходити по класу під час заняття, знаходитися в зручній позі або навіть сидіти на підлозі. Також учням і їх батькам надається психологічна підтримка.
  • У державних навчальних з прийняттям концепції Нової української школи також намагаються створити більш лояльну атмосферу. Втім, поки це стосується початкової школи. В цілому державні школи часто менш «делікатні», а в багатьох відсутня позиція штатного психолога.

Кількість учнів

  • В статутах приватних освітніх організацій записано, що навчання в таких школах націлене на розвиток конкретної дитини, а не на виконання «спущеною зверху програми». У них є така можливість, тому що, як правило, в приватних школах чисельність класів не перевищує 15 осіб.
  • Державні школи нерідко переповнені. Згідно із законодавством, в класах повинні вчитися не більше тридцяти дітей. Однак не скрізь це можливо, а вчитель скутий необхідністю викласти за певний відрізок часу програму уроку і по можливості задіяти в процесі навчання більшу кількість дітей. У нього залишається менше часу на повторення матеріалу, індивідуальний підхід до дітей.

Форма навчання

  • У деяких приватних закладах передбачено дистанційне навчання і форма пансіону, коли діти не тільки вчаться, а й живуть в школі. Зручна для батьків робота школи в режимі напівпансіону (з 8.00 до 19.00) де поряд з навчальним процесом організовано харчування учнів, виконання домашнього завдання, відведено час на прогулянку і відпочинок, а також організовано, для бажаючих, відвідування гуртків та студій.
  • Державна школа також, може запропонувати дітям режим продовженого дня, факультативів, гуртків і секцій. Однак дистанційне навчання в період карантину не завжди було задовільне.

Нарешті технічна оснащеність в приватній школі частіше набагато вище, ніж у державній. Адже приватні організації мають більше фінансових можливостей для закупівлі новітнього обладнання.

Однак слід зазначити кілька важливих деталей, про які говорять не настільки часто, але які все ж притаманні приватним освітнім установам. Це депресія, яка час від часу може діагностуватися у дітей. Завести справжніх друзів в елітарних школах дещо складніше. Також їм іноді притаманне відчуття ізоляції. Адже діти, які відвідують приватні навчальні заклади, часто перебувають у своєрідному вакуумі не знаючи, як живуть інші люди «не з їхнього кола». Учні приватних освітніх установ часто стикаються з тиском з боку батьків, які, вкладаючись в освіту дітей, хочуть отримати «віддачу» у вигляді вступу до престижного ВНЗ, бажають, щоб в подальшому діти вибрали ту чи іншу професію, роботу. А якщо фінансове становище сім'ї похитнеться, то дитині доведеться різко змінити звичний уклад.

Великий стрес за маленькі гроші. В яких умовах працюють виховательки дитсадків
Топ

Великий стрес за маленькі гроші. В яких умовах працюють виховательки дитсадків

10:02, 04.06.20

Комерціалізація без права вибору

Як бачимо, у приватного та державного підходу є свої переваги та недоліки. Однак іноді можливості обрати безкоштовну освіту може просто не бути. За словами Павла Федоріва, аналітика центру CEDOS, підхід забудовників в українських містах демонструє, що державні школи на нещодавно забудованих масивах можуть зовсім не з’явитися.

Він нагадує, що відповідно до будівельних норм у містах пішохідна доступність має бути 300 метрів до садка і 750 до школи. А також, що на 1000 мешканців має бути 38 місць у садах і 135 - у школах. Однак реальність інша:

Ключова причина того, чому не з’являється ця інфраструктура – недолік системи містобудування. Є забудовник, який хоче забудувати якусь ділянку. Від йде до міста, бере її в оренду. І для того, щоб будувати, йому потрібна містобудівна документація. Закон “Про містобудівну діяльність” від 2011 року каже про те, замовником цієї документації може бути не тільки місто, але і треті сторони. Наприклад, сам забудовник. Він замовляє цю документацію в проектних організаціях, безвідносно в яких. Але мета приватного забудовника – максимізувати прибуток. І том у документації починаються трюки з тим, щоб відвести всю землю під житлову чи комерційну забудову.

За таких умов, за словами експерта, комерціоналізація дошкільної та шкільної освіти є неминучою.

Якщо у Києві вся містобудівна документація розробляється за гроші забудовників, то вони все заліплять житлом. Навіть якщо б міста були гроші на будівництво школи, то місця для неї може вже не бути. До чого це призводить? Школи і садочки завантажені просто неймовірно. На Лівому березі бувають класи по 40 чоловік, переоблаштовують будь-які приміщення. Реформа (шкільної освіти, - ред) каже, що діти мають ходити до школи на районі, де вони проживають. А місць немає. Тож батьки змушені йти до приватних. І це буде продовжуватися далі, бо не схоже, що місто почне будувати школи.

За його словами, за радянської системи будівництво житла, яке надавалося в користування через чергу, за замовчуванням передбачало наявність інфраструктури:

У 90-их будівництво житла переходить на комерційну основу. І люди за свої гроші будують собі житло, відносячи їх до приватного забудовника. А з іншої сторони, місто ще має зобов’язання гарантувати доступ до шкіл, садків та іншої соціальної інфраструктури. І виходить, що забудовник отримує всі прибутки, а місто – навантаження. Одним з механізмів того, щоб трошки обмежити апетити забудовника і змусити його докластится до розбудови інфраструктури, була пайова участь.

За словами Павла, у 2019 році його відмінили. І хоча це дійсно був неефективний механізм, який не приносив достатньо грошей в бюджет, міг легко ігноруватися забудовником, а також лягав непропорційно великим тягарем на покупців нового житла, однак жодних інших компенсаторів введено не було. Натомість у світі існує податок на нерухомість, який залежить від її вартості. А вартість, відповідно, від наявної поруч інфраструктури:

Нам необхідна зміна в оподаткуванні нерухомості. Для того, щоб краще відображати блага, якими люди користуються. Таки ми матимемо гарантію, що ці гроші будуть з’являтися всюди ,а не перекладати всі витрати на будівництво школи виключно на покупців нерухомості в новобудовах.

Однак першочерговим, на думку експерта, все ж є питання містопланування:

Містобудівна документація не може розроблятись самими забудовниками. Розробляти містобудівну документацію необхідно за гроші міста. І передбачати, щоб з’явилась інфраструктури. Треба перестати роздавати землю забудовникам, бо ті позводять будинки, заберуть всі прибутки, а потім в кращому випадку відкриють приватні школи, де не відомо, насправді, якою буде якість освіти та ціни.

Недитячі проблеми дитячих садків. Що показало дослідження українських дошкільних закладів

Недитячі проблеми дитячих садків. Що показало дослідження українських дошкільних закладів

15:43, 16.12.20

Що кажуть представники приватних і державних шкіл

Володимир Співаковський, засновник першої в Україні приватної школи «Гранд», також вважає, що комерціалізація навчання в Україні буде тільки наростати. Однак впевнений, що це посприяє тому, що освіта «ставатиме цінністю, на яку батьки будуть свідомого витрачати все більше грошей, так як без цього важко буде розраховувати на хорошу кар'єру і успіхи в житті їхніх дітей».

Ключова ж різниця між приватними і державними школами, за його словами, полягає в орієнтуванні на те, куди будуть надходити випускники - в українські або ж зарубіжні університети.

Якщо звичайна школа націлена на здачу ЗНО, де потрібно здавати всього 3-4 предмета, то приватні школи випускають дітей різнобічно-гармонійними, готують їх для вступу до кращих західних вузів. У них більша різноманітність не тільки предметів, але і проектів, практикумів, кейс-уроків та секцій. При цьому, індивідуальний підхід враховує не тільки темп навчання, можливість вибору предметів і навіть графік відвідування школи, а й, наприклад, персональні дієти. Крім того, в приватних школах менше муштри, більш поважне ставлення до дітей, менше домашніх завдань, практично немає «совковості», і з дітьми там більше «возяться». У приватних школах вчителі, як правило, доброзичливі, хоча і не потурають дітям, не виводять оцінок. З відстаючими учнями займаються додатково. Прояви буллінгу набагато рідше, ніж в звичайних школах, так як всі знають, що в таких випадках робити, і запобігають їх заздалегідь. Також, приватна школа може надати додаткові сервіси: доставка дітей, харчування, медицина, забезпечення підручниками, швидке переключення з офлайна на онлайн і назад, більш інформативне спілкування з батьками для зворотного зв'язку. Слід зазначити, що частна освітня установа - це набуття зв'язків на майбутнє, - зазначає Володимир.

При цьому, за його словами, заяви про дорожнечу приватних шкіл - викривлене розуміння цін і цінностей.

Чомусь ніхто не обурюється дорожнечею автомобілів, квартир, авіаквитків, готелів і турпутівок. А ось освіта тут не пощастило: її вічно критикують за ціни, причому будь-які. Віддати $ 1000 за місячну турпутівку - це без розмов. А ось заплатити $ 1000 в місяць за пристойну приватну школу - «так ніколи в житті !!!». Я якось склав таблицю, з якої видно рівні приватних шкіл і відповідність їх цінам. І проранжував їх за аналогією з готелями (по зірочкам). І вийшло, що «п'ятизіркових» приватних шкіл у нас 5-6 (з ціною 10+ тисяч євро в рік). «Чотиризіркових» - 30-50 (5-10 тис. Євро в рік), і т.д. Якщо поділити 1000 євро на 20 навчальних днів, то в день виходить 50 євро. Це за 6-8 першокласних уроків, повноцінний день, харчування, трансфер, підручники, обладнання, включаючи будівництво та утримання будинків. Однак і ця ціна за школу вважається дорогою, хоча це всього лише вартість 1-2 уроків у репетиторів. Або одноразовий обід в ресторані. Або одна заправка бензобака. Так, іноді батьки зазнають краху в бізнесі і не можуть платити за приватну школу, то в більшості шкіл йдуть назустріч батькам, відкладають платежі, дають розстрочки, пільги, знижки, ставлячись до ситуації в сім'ях з максимальною увагою і співчутливістю. Хоча мені завжди цікаво, чому ніколи не ставиться питання зі зворотного боку: А ось що робити вчителям, якщо школа недоотримує від батьків оплату, і через це закривається, так як немає з чого платити вчителям зарплату? Що повинні робити ці вчителі? Вчити дітей безкоштовно або за три копійки? На жаль, мало хто міркує «з цього боку», - стверджує Володимир.

У свою чергу Ірина Бортник, завідуюча навчальною частиною однієї з державної загальноосвітньої школи міста Вінниця, згодна, що часне навчання має деякі переваги. Однак підкреслює, що доступне воно абсолютній меншості українців.

Важко це визнавати, але приватна школа має ряд переваг перед державною освітою. Хоча, у неї є і суттєві мінуси, на які слід звернути увагу. Якщо ми будемо говорити про позитивні моменти, в приватних освітніх установах дійсно зроблений упор на індивідуальний підхід до навчання дитини. У них це не на словах, а на ділі. Звичайно, це зробити легше, коли в класі всього 15-16 учнів в класі. У державній школі реалізувати індивідуальний підхід до кожної дитини практично неможливо. Адже наші державні школи переповнені через бум народжуваності, який був зафіксований раніше. У школах змушені відкривати «Д», «Е» класи і в кожному близько 30-36 учнів. Погодьтеся, така школа «неповоротка». У ній «не заморочуються тонкою організацією учнів», тут би встигнути викласти весь необхідний матеріал і перевірити знання учнів. Тому скажу - добре, що в Україні є альтернатива. Мені імпонує академічна свобода приватних шкіл їх можливість вводити альтернативні предмети, розширювати список предметів, варіювати їх і залучати до викладання фахівців в тій чи іншій галузі навіть без педагогічного диплома, - зазначає Ірина.

За її словами, один з головних недоліків госсшколи - предметна перевантаженість.

Наші діти вивчають відверто багато. Уявіть, у випускника 22 предмета, а йому треба готується до ЗНО. І ніхто поблажок йому не робить. Я підрахувала, що учні старших класів витрачають на навчання і виконання домашніх завдань близько 12 години в добу. Вдумайтеся це не просто робочий день, а постійна переробка. А це діти. Значить, вони живуть в умовах стресу. У приватних школах цей стрес нижче, так як, повторюся - ці навчальні заклади націлені на індивідуальний підхід і можуть варіювати кількість годин викладання, - каже Ірина.

Однак є у приватної освіти і суттєві мінуси.

А тепер про погане. В першу чергу приватні школи можуть обслужити лише крихітну частину населення. Далі - соціалізація дітей. Навчаючись в середовищі приватного навчального закладу, багато дітей ростуть в тепличних умовах, в яких викладачі розглядають учнів, як джерело доходу, їх «не напружують», а самі діти не ростуть в конкурентному середовищі, наявність якого саме по собі розвиває дитину. Час від часу в нашу школу переходять діти з приватних шкіл. І ось, коли така дитина приходить продовжувати навчання в держшколу, ми беремося за голову: її рівень знань відверто невисокий. Так, у неї великий кругозір, але кульгають конкретні предмети, чи то історія, чи то математика, хімія. Ми дивимося в табель - там хороші оцінки, а перевіряємо знання - їх мало. І для дитини це великий стрес. Раптом вона починає відчувати, що її рівень нижче, ніж у інших, у неї розбиваються уявлення про себе, про навколишній світ, вона більше «не герой». Плюс, ви пам'ятаєте, про що я говорила спочатку - з нею тепер ніхто не сюсюкається. Це дико неприємно для школяра. Звичайно, так буває не завжди, але таке трапляється, - підкреслює Ірина.

Говорячи про майбутнє української школи вона також прогнозує, що кількість приватних шкіл в Україні буде зростати.

Багато в чому на зростання їх чисельності вплинув карантин. Думаю, близько 10% батьків залишаться на дистанційну освіту, яке почали активно пропонувати саме приватні навчальні заклади. І це добре. Тому що зростаюча пропозиція повинна підтягнути якість освіти. Адже у батьків буде вибір. Думаю, що і для державних шкіл ситуація, що склалася - привід стати краще: конкуренція, цифровизация суспільства, нові виклики повинні поставити перед нами завдання реформ і більш гнучкого підходу до системи навчання. Держшкола повинна стати більш «особистої», якщо хочете. Я вважаю, що дітей треба «розвантажити» бо освоїти всю програму, не вганяючи підлітків в стресову ситуацію практично неможливо. А для цього необхідно вводити в держшколах профорієнтацію вже десь з п'ятого класу. Тоді наша освіта стане більш індивідуальною, власне, заради чого вибирають приватну освіту, але і зробить процес навчання більш ефективним і наближеним до реалій життя, - вважає педагог.

Кому доступна якісна вища освіта в Україні
Топ
(Не)доступне піклування держави

Кому доступна якісна вища освіта в Україні

17:39, 15.04.21

Особистий досвід батьків і дітей

Школярі та їхні батьки розповіли про те, чому йшли з державних шкіл в приватні. Або, навпаки, поверталися.

Наталія Наумова - перевела дитину з державної школи на приватне навчання

Наша дитина вчилася в невеликій, але дуже затишній державній школі під Києвом. Нас все влаштовувало доти, поки ми не зіткнулися з буллінгом. В клас, де навчався мій син, перейшов хлопчик, якого вже неодноразово виключали з інших шкіл саме за цькування своїх однокласників. І ось, цей хлопчик знайшов нову жертву для цькування - мого сина. Коли я дізналася про проблему, ми почали розбиратися. Я говорила і з учителями, з однокласниками сина, самою дитиною. Учні підтримали мого сина і стали на його бік, але педагоги чомусь зайняли сторону кривдника, більш того, не збиралися розбиратися в конфлікті, якось його вирішувати.

Єдиним вірним рішенням для мене було забрати сина. У пошуках нового навчального закладу я звернула увагу на приватні школи. Ми вибрали дистанційну приватну освіту. Тепер мене все влаштовує. Більш того. моїй дитині подобається. Він відчуває повагу до себе, він полюбив навчання, він став більш ініціативний, почав вивчати нові предмети. Так, я чула, що в приватних школах, нібито можуть переоцінювати знання учня. Однак виходячи зі своєї практики скажу - набагато гірше, коли дитину недооцінюють. Думаю. ми впораємося зі вступом до університету і після приватної школи. Тому що у дитини є правильні мотивації і відсутній страх перед навчанням, як такий.

Сергій Горбатюк - забрав дитину з державної школи в приватну

Для моєї дочки перший клас став справжнім кошмаром. У неї дислексія, а значить вона відчуває труднощі у вивченні і вимові слів. У неї труднощі в освоєнні базових навичок письма і читання. Я говорив про це з вчителькою, так як ми займалися в підготовчій школі, і я знав про проблему. Однак замість розуміння ситуації, вона стала гнобити дитину: «Ти повільна. Ти нічого не розумієш ». Інші діти за педагогом все це повторювали. Ми перевели її в іншу школу. Але там відбувалося те ж саме.

Ми ходили до логопеда, психолога, займалися корекцією. Стало краще, але проблеми не вирішувалися. Дитина приходила зі школи пригніченою. Коли вона вчилася в третьому класі, їй перестали ставити хороші оцінки. Навіть коли до виконання домашнього завдання підключався я сам. Учитель все одно знаходив причину причепитися і знизити оцінку. У дитини повністю пропала мотивація і я тоді зрозумів, що її треба рятувати. Ми знайшли приватну школу і це стало порятунком для нас. Тут індивідуальний підхід, менше учнів в класі, більш терпима обстановка. І, о диво! Моїй дитині подобається вчитися. Вона вже в п'ятому класі.

Денис Кравченко, учень старших класів, повернувся у державну школу

Я вчився в приватній школі до шостого класу. Зізнаюся, було легко, що стосується навчання. Але в той час батьки почали замислюватися - куди далі, після школи. Мені подобалася техніка, пам'ятаю я весь час хотів розібратися - як все влаштовано. Було вирішено, що спробую вспупати до КПІ. Найняли репетитора з фізики і математики, щоб та оцінила мої знання і після першого заняття вона сказала, що я сильно відстаю в предметах. А я і не знав, що я чогось не знаю і що вже мав проходити ту чи іншу тему! Ось тоді батьки заявили, що на наступний рік я йду вчитися в державну школу.

Але, знаєте, мені навіть сподобалося. Тут більше друзів, немає «понтів», а з однокласниками з приватної школи, думаю, ми зустрінемося в тому ж ВУЗі.

Світлана Лавренюк, перевела дитину з приватної школи в державну

На початку навчального року нам озвучили ціну за рік навчання в одній зі столичних приватних шкіл. Вартість навчання була чималою, але у нас була стабільна робота з чоловіком, а в школі обіцяли навчити дитину кільком іноземним мовам. Ми зважилися. Однак вже через місяць нам сказали, що мовляв, криза і вартість навчання буде трохи підвищена. Ну що сказати? Адже дитина вже в школі. Далі було так - хочете на танці, карате або музику - доплатите. Та ще в такій формі, мовляв, дивіться майже всі учні класу йдуть на танці, а ви чому не хочете? Або, наприклад, у вихідні до нас прийде такий-то лектор - потрібно трохи доплатити. Ну, раз, два. Не завжди ж! Ми дотягли до Нового року. А потім я перевела дочку в сусідню з будинком школу. Звичайнісіньку. Дитина задоволена, у неї вже є друзі. А я вільні гроші витрачаю на гуртки і заняття - коли ми хочемо і на що хочемо. Так, ми втратили в мовах, але вона ще маленька, думаю, наженемо пізніше самостійно.

Перспективи української школи

Як відзначили опитані експерти, при нинішніх умовах комерціоналізація середньої освіти в Україні буде збільшуватися. Це пов'язано з рядом причин. Серед них і житлова політика, і зростаюча популярність онлайн-навчання, і бажання батьків захистити дітей від авторитарності, неповороткість і сверхнагрузок державних шкіл. До того ж, неформальні платежі і додаткові витрати на репетиторів можуть бути порівняні з платою за приватну школу.

Однак не завжди комерційні навчальні заклади здатні дати адекватну освіту. А преміум-сегмент, націлений на західні університети, доступний абсолютній меншості українців.

Такий підхід при найбільш похмурих прогнозах збільшить розшарування суспільства і обмежить для частини громадян доступ до якісного середньої навчання, як це, наприклад, вже відбулося в сільській місцевості .

З іншого боку, наявність приватних шкіл дає батькам і дітям право вибору, може частково розвантажити державні заклади і підстьобнути їх до розвитку.

Однак вся відповідальність в таких умовах лягає на батьків. Тому перед тим, як віддати перевагу тій чи іншій школі, варто вивчити педагогічний склад навчального закладу, почитати відгуки про школу в інтернеті і розпитати учнів старших класів про атмосферу в навчальному закладі. Адже головний фактор успіху учнів - це хороший викладач, як підтверджує доповідь Education and Training Monitor.

Як отримати безкоштовну путівку в дитячі табори Києва
Топ
Спецтема

Як отримати безкоштовну путівку в дитячі табори Києва

12:15, 31.07.20
Читайте також:

Коментарі