Працівниці шахт не можуть повернути пенсійні пільги через юридичну колізію

  1. Головна
  2. Соціалка
  3. Пенсії
  4. Працівниці шахт не можуть повернути пенсійні пільги через юридичну колізію
5 років з конфіскацією. Чому шахтаркам не повернули пенсійні пільги
Топ
Ексклюзив
Уточнено
Спецтема
21:52, 31.08.2020

П’ятий рік поспіль жінки, зайняті у гірничодобувній галузі, зустрічають професійне свято - День шахтаря - з відчуттям несправедливості.



Проведена у 2015 році пенсійна реформа вдарила по тисячам українок, зайнятих на найбільш небезпечних галузях - їх залишили без права на пільговий вихід на пенсію у 45 років.

Через законодавчі обмеження зайняті жінки на гірничих підприємствах переважно на допоміжних та обслуговуючих роботах. Дослідження вказують, що у цьому середовищі жінки стикаються з більшим дискомфортом фізичного та психологічного плану. У цій галузі спостерігається високий статевий розрив в оплаті праці: він сягає 50%. Це зумовлює й пенсійну нерівність. Чимало жінок були готові миритися з цим. Але реформа погіршила їх становище й змусила змінити життєві пріоритети.

Я цілеспрямовано в 35 років пішла в шахту, щоб у мене був підземний стаж до 45 років, - розповідає колишня працівниця однієї з шахт Кривого Рогу, яка після реформи поїхала працювати до Польщі, - в 45 вже оформлюєш папери, виходиш на пенсію, піднімаєшся на поверхню і можеш і пенсію отримувати, і де-небудь підробляли. А коли змінили закон, то мені додали так, що я в 49 років отримувала б пенсію.

За її словами, підвищення пенсійного віку співпало із ростом комунальних тарифів. І на одну зарплату утримувати трикімнатну квартиру стало неможливо.

Мені для того, щоб погасити борги по квартирі, довелося продати своє золото. Але це один рік, - зазначає працівниця.

Повністю ж закрити заборгованість вдалося тільки завдяки роботі в Польщі. Зараз жінка не бачить для себе можливості повернутися в Україну і розглядає варіанти легалізації для отримання польської пенсії.

Болючі зміни

У березні 2015 р. було ухвалено пенсійну реформу: законопроект №2212 став Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII. Ним внесено зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII. Саме тоді підвищився пенсійний вік та збільшився необхідний спеціальний стаж для осіб, зайнятих у професіях, передбачених Списком №1 (працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці) та Списком №2 (працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці). Ці професії й виробництва стосуються, зокрема, гірничих робіт, добування газу, рудної промисловості, металургії.

В яких умовах працюють на шахтах Кривого Рогу

Внаслідок ухвалення закону та подальшого скорочення професій, що містяться у списках №1 та №2, права достроково вийти на пенсію позбавили близько 60 тисяч осіб.

Працівниці шахт не можуть повернути пенсійні пільги через юридичну колізію

Більше роботи, менше життя

Реформа викликала обурення, адже означала збільшення тривалості роботи в небезпечному виробничому середовищі. Робота на шахтах спричиняє легеневі захворювання, погіршує слух та зір. Українські вчені у дослідницькому проекті, проведеному на замовлення ООН, вказували, що жінки більш дисципліновані у дотриманні правил охорони праці, але все одно на гірничу галузь припадала найвища кількість нещасних випадків. Урядові дані вказують на зростання кількості смертельних нещасних випадків з 2015 по 2019 роки на 13%. Добувна галузь залишається однією з найбільш небезпечних. Напрошується висновок, що держава змушує працювати на шахтах довше в умовах зростання ризиків для життя і здоров’я. З тих пір ситуація могла лише погіршитися через зниження контролю з боку уповноважених органів. При цьому для державного бюджету економічний ефект врешті також був скромним, адже отримувачів таких пенсій було небагато.

Шквал аргументів і стіна бюрократії

23 січня 2020 р. Конституційний Суд України визнав неконституційними низку норм Закону №213-VIII, якими підвищувався пенсійний вік для працівників шкідливих виробництв на 5 років. В резолютивній частини Рішення №1-р/2020 вказано, що норми, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення цього Рішення. Застосуванню підлягають оспорювані норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Суд виходив з того, що робітники, які працювали у шкідливих умовах, і погоджувалися на таку роботу через можливість отримання окремих пільг, мали об'єктивні очікування, що у них є право виходу на пенсію на умовах, визначених старим Законом про пенсійне забезпечення.

Це рішення стало поштовхом до боротьби. Шахтарки в індустріальних містах, зокрема, в Кривому Розі масово зверталися до органів Пенсійного фонду України, вимагаючи призначити пенсію на пільгових умовах. Багато з них вже досягнули віку, передбаченого до реформи 2015 року, й мали необхідний страховий стаж. Проте органи ПФУ відмовляли у призначенні пенсії.

Як зазанчає Віталій Дудін, юрист ГО "Соціальний рух":

  • По-перше, вони апелювали до того, що Верховна Рада України має ухвалити зміни до законодавства. Також вони посилаються на відсутність порядку виконання рішення КСУ. Цим самим вони фактично стверджують, що саме по собі рішення КСУ не може застосовуватись.
  • По-друге, вони вказують на те, що неконституційними було визнано поправки до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Справа у тім, що предметом розгляду у КСУ були норми першого закону, але подібні до оспорюваних норм було викладено у іншому законі у ході пенсійної реформи від 3 жовтня 2017 р. Така юридична казуїстика навряд чи сумісна з принципом верховенства права. Адже КС абсолютно чітко зазначив відношення до суті змін: вони всупереч ст. 22 Конституції звужують права громадян.

Верховна Рада поновлювати пенсійні права також не поспішає. На виконання рішення КСУ від 23 січня 2020 року було розроблено законопроект №2810. Але профільний комітет, очолюваний Галиною Третьяковою, виступив категорично проти. Там зауважили, що додаткові видатки на реалізацію законопроекту складуть 5,2 млрд грн на рік. Цікаво, що свого часу розробники законопроекту №2212 навіть приблизно не написали в пояснювальній записці, скільки коштів буде зекономлено завдяки економії.

Готуйтесь до судових баталій

За словами Віталія Дудіна, свої права на пільговий вихід на пенсію громадяни й громадянки можуть відстоювати вже зараз. Приблизний алгоритм наступний:

  1. зібрати необхідні документи, які підтверджують виконання умов виходу на пенсію за Законом № 1788-XII у редакції до 01.04.2015 року, та записатися на прийом до органу ПФУ;
  2. скласти заяву за формою 10 (електронне звернення, що реєструється в інформаційній системі ПФУ);
  3. у разі відмови слід звертатися до адміністративного суду.

Проте судова практика була суперечливою через наявність двох законів, що одночасно регулюють дане питання (№ 1788-XII та № 1058-IV). Суди доходили протилежних висновків з огляду на відмінні підходи у розв’язанні колізій:

  1. суди відмовляли у позові, адже КСУ не визнавав неконституційним закон про пенсійне страхування № 1058-IV. На думку суду, саме цей закон є пріоритетним, оскільки він ухвалений пізніше;

  2. суди задовольняли позов, вважаючи, що при наявності колізій слід з урахуванням практики Євросуду застосовувати більш сприятливу норму.

Видається, що другий підхід виражає сутність соціальної держави та ґрунтується на принципі правової визначеності. Але навіть судді, які стали на бік ПФУ, вважають, що особи, які виконали умови виходу на пенсію за старим законом, але до 11 жовтня 2017 року (дата набрання чинності змін до Закону № 1058-IV), мають право на пенсію.

Стаючи на бік працівників, суди, як правило, визнавали неправомірним рішення ПФУ і скасовували його, а також зобов’язували ПФУ (1) повторно розглянути звернення із застосуванням показника вікового цензу у 45 років, або (2) просто призначити пенсію за віком на пільгових умовах. Як бачимо, формулювання відрізняються, але суть обраного способу захисту подібна.

Покласти край хаосу допомогла б позиція Верховного Суду, але поки довідатися її неможливо. 12 серпня Касаційний адміністративний суд у складі ВС відмовив у відкритті касаційного провадження мешканці Донецької області, оскільки справа є малозначною і перегляд її у найвищій інстанції не передбачено. Зазначимо, що стаття 328 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє касаційний перегляд справи, якщо вона становить значний суспільний інтерес. Опосередковано це вказує на те, що належної уваги до цієї теми немає. Однозначно можна стверджувати таке: вирішення доль шахтарок та інших робітниць у судах навряд чи знизить градус соціальної напруги.

Працівницям, що віддали роки, здається, що держава усунулася від вирішення їх проблем. Не справдилися надії, що пов’язувались з рішенням КСУ: свою позицію тією чи іншою мірою висловили профільний комітет Ради, ПФУ окремі судові інстанції.

Рішення КСУ – велике розчарування для всіх. Конституція не працює, президент є Гарантом невідомо чого, – каже активістка незалежної профспілки гірників.

Оскільки нова влада не поспішає виправляти помилки попередників, то громадянки хочуть її до цього спонукати шляхом консолідації зусиль та запуску петицій. У них немає іншого вибору, окрім як намагатися вплинути на інертну систему, що не усвідомлює електоральні вигоди від виконання шахтарських вимог. Без повернення крихітних «привілеїв» розраховувати на повернення заробітчан і заробітчанок теж не можна.

Олена Ткаліч
Пише про соціалку на SOCPORTAL.INFO

Експертка з питань прав жінок, осіб з інвалідністю, материнства в сучасному контексті, реформування системи охорони здоров'я, освіти та соціального захисту.

Новини по темі

Популярні новини

Новини про війну

Останні новини