Відсутність працевлаштування ветеранів з інвалідністю призведе до низки проблем

Лише за 10 місяців 2022 року, за даними Національної Асамблеї людей з інвалідністю, понад 45 тисяч українців отримали інвалідність. У той час як у Мінветеранів прогнозують збільшення кількості ветеранів та членів їхніх родин до кінця бойових дій до 4-5 млн осіб. Значна частина цих людей не зможе повернутися до колишньої роботи.

Однак поява ветеранів та ветеранів з інвалідністю на ринку праці стала серйозним викликом для роботодавців. Переважна більшість із них ніколи не мала досвіду роботи з ветеранами. Водночас роботодавці висловили побоювання з приводу кола проблем, з якими вони можуть зіткнутися при працевлаштуванні ветеранів.

Тому важливо вже зараз приступити до вирішення проблеми працевлаштування ветеранів з інвалідністю. Для цього Український ветеранський фонд спільно з Міністерством у справах ветеранів України провели дослідження і з'ясували, які проблеми виникнуть в разі непрацевлаштування ветеранів.

Економічні ризики

Першочерговою проблемою може стати систематичне недофінансування державного бюджету. Україна з цим зіткнулася на початку повномасштабного вторгнення, коли податкові надходження за 2022 рік були на 14,2% (на 157,3 млрд грн) меншими, ніж 2021 року.

За експертними оцінками виконання Державного бюджету у 2022 році видатки бюджету лише наполовину були профінансовані за рахунок збору доходів, а дефіцит бюджету компенсувався за рахунок міжнародної допомоги. Понад 47,5% видатків забезпечено завдяки залученню іноземних грантів (481 млрд грн), чистих зовнішніх позик (563 млрд грн) та емісійному фінансуванню бюджету (400 млрд грн). З огляду на досвід 2022 року, ми маємо розуміти, що кожна працевлаштована особа - це прозорі податкові надходження, які забезпечують баланс між доходами та видатками на рівні держави, - пояснили фахівці.

Крім цього, непрацевлаштовані люди потребуватимуть додаткової допомоги, що збільшить розмір соціальних витрат.

Непрацевлаштування ветеранів також призведе до зростання диспропорції на ринку праці. Дефіцит фахівців певних професій посилиться, а кількість безробітних зросте. Це може призвести до дисбалансу очікуваного рівня оплати праці та фактичних пропозицій ринку праці.

З цього випливає наступна потенційна проблема - трудова міграція. Ветерани з інвалідністю почнуть виїжджати до країн, де бізнес-середовище та держава надають кращі умови праці.

Соціальні ризики

Унаслідок відсутності професійної самореалізації у людей може посилитися соціальна ізоляція. Це загрожує насамперед близьким ветерана.

Відсутність самореалізації в умовах мирного життя посилюватиме психоемоційний стан ветерана, що може проявлятися або у формах його тотального відчуження від близьких, або ж у проявах домашнього насильства, - йдеться в дослідженні.

На підтвердження цього фахівці наводять такі дані соцопитування, проведеного під керівництвом ОБСЄ у 2018 році:

У 71% жінок, у яких партнер брав участь у бойових діях, стверджують, що бойові дії мали довгостроковий психологічний вплив на їхнього партнера. Жінки, партнер яких брав участь у збройному конфлікті, з імовірністю більшою, ніж удвічі, зазначають, що вони зазнали фізичного та/або сексуального насильства з його боку. Якщо порівнювати цей показник із жінками, чий партнер не брав участі у збройному конфлікті, то співвідношення буде 31% проти 15%.

Ще одним соціальним ризиком може стати "розвиток деструктивних форм соціальної поведінки ветерана під час формування моделі взаємовідносин із суспільством загалом". Це загрожує проявами агресії через участь в акціях соціального опору, вживанням алкоголю та/або наркотичних засобів, вчиненням злочинів і суїцидів.

Також у суспільстві формуватиметься негативний образ ветерана з інвалідністю.

Наслідками такого сприйняття може стати соціальний розкол у суспільстві тих, хто має статус ветерана з інвалідністю та тих, хто не має бойового досвіду взагалі. Посилення сприйняття ветеранів з інвалідністю як осіб, які є соціальним тягарем, власниками соціальних пільг тощо, тільки погіршуватиме ситуацію, - додають фахівці.

Медичні ризики

Фактично кожен ветеран потребує психологічної підтримки. Окрім цього ветерани з інвалідністю потребуватимуть спеціального медичного нагляду. Адже, за даними ВООЗ, особи з інвалідністю є більш вразливими до таких патологій, як депресія, астма, діабет, інсульт, ожиріння та стоматологічні захворювання.

Таким чином зросте навантаження на заклади охорони здоров'я, особливо вузькопрофільні. На це потрібно зважати, бо брак фахівців може спровокувати загальне погіршення доступу до медичних послуг.

Необхідно забезпечити ветеранів і необхідними медичними препаратами. Тому що частина з них потребуватиме досить дорогого лікування. Зараз ветерани оцінюють рівень медичних послуг в Україні як недостатній.

57% респондентів вважають складною процедуру отримання безоплатних послуг, 56% - впевнені, що якість безоплатних послуг дуже низька, 49% опитаних узагалі наголошують на неможливості отримати послуги безоплатно, і акцентують на високій вартості необхідних медичних послуг. Також дослідження виявило тенденцію до суттєвого погіршення якості та доступу до медичних послуг у невеликих містах і селах, що є одним із побічних наслідків медичної реформи, проведеної в довоєнний період, - ідеться в дослідженні екскомбатантів/екскомбатанок АТО/ООС, що реалізується аналітичним центром "Соціоконсалтинг" за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН).