Науковці з'ясували, як природа і фізична активність разом покращують психічне здоров'я

Регулярний контакт із природою - особливо під час фізичної активності - може помітно поліпшувати психічне здоров'я молодих людей. Такого висновку дійшли дослідники Монреальського університету, вивчивши не об'єктивну кількість зелені навколо людини, а те, наскільки вона сама відчуває присутність природи в повсякденному житті.

Дослідження, опубліковане в Journal of Physical Activity and Health, проводиться на тлі погіршення психічного здоров'я молоді в Канаді. З 2011 до 2018 року серед людей віком від 19 до 24 років значно зросла поширеність тривожних та афективних розладів. Під час пандемії ситуація погіршилася: частка канадців 15-29 років, які повністю задоволені своїм життям, скоротилася з 72% 2018 року до 26% влітку 2020-го.

Більшість попередніх досліджень оцінювали вплив природи на здоров'я через географічні показники - щільність рослинності, відстань до парків і скверів. Однак у новій роботі вчені пішли іншим шляхом і зосередилися на суб'єктивному сприйнятті природи.

Учасників запитали, наскільки часто вони помічають природні елементи у своєму повсякденному середовищі та під час занять фізичною активністю. "Нам було важливо зрозуміти, чи усвідомлюють люди присутність дерев і зелені навколо себе - особливо коли вони рухаються", - пояснила професорка Ізабель Доре, одна з керівників дослідження.

В опитуванні взяли участь 357 молодих людей із середнім віком 21,9 року з довгострокового проєкту MATCH, що триває в провінції Нью-Брансвік з 2011 року. Учасники оцінювали частоту контакту з природою за п'ятибальною шкалою - окремо для повсякденного життя і для фізичної активності.

Результати показали: контакт із природою лише в одному контексті не дає стійкого ефекту. Істотне поліпшення психічного здоров'я спостерігалося тільки в тих, хто регулярно відчував присутність природи і в повсякденному житті, і під час фізичної активності.

Близько 35% учасників повідомили про низький рівень контакту з природою в обох випадках. Ще 25% - про високий рівень в обох контекстах. В останньої групи показники психічного здоров'я були в середньому на 7,4 бала вищими.

Після врахування вихідного стану психіки статистично значуща перевага збереглася тільки в учасників із високою "подвійною" експозицією природі - різниця становила 3,6 бала. Ті, хто часто контактував із природою лише в одному з контекстів, більше не відрізнялися від контрольної групи.

"Схоже, що для реальної користі сприйняття природи має бути присутнім одразу в кількох сферах життя", - зазначила Доре.

Зв'язок між природним середовищем і фізичною активністю виявився двостороннім. Природні простори мотивують людей більше рухатися, а сама фізична активність підвищує вірогідність того, що людина помічатиме та шукатиме контакту з природою.

Особливо корисними для психіки виявилися тренування в середовищі, яке сприймається як природне. У таких умовах увага людини перемикається з внутрішніх відчуттів - втоми і напруги - на зовнішні стимули, такі як спів птахів або шум листя. Це може частково пояснювати виявлені позитивні ефекти.

Автори дослідження також звертають увагу на соціальну нерівність. У Канаді іммігранти, представники расових меншин і сім'ї з низьким доходом мають гірший доступ до зелених зон, що обмежує можливості для активності на природі та посилює відмінності в стані здоров'я.

Як рішення вчені пропонують розширювати доступ до віддалених природних територій через шкільні програми, спільні поїздки та прокат обладнання, а також активніше розвивати локальні зелені простори.

"Не обов'язково їхати далеко від міста, щоб відчути природу. Навіть міський парк може спонукати людей рухатися і підвищити рівень їхнього благополуччя", - наголосила Доре.

Отримані дані можуть лягти в основу нових стратегій громадської охорони здоров'я, спрямованих на підтримку психічного здоров'я молоді. Найближчими роками команда дослідників продовжить роботу в рамках проєкту SeeNAT, який вивчить вплив 36 видів фізичної активності - від дворового футболу до походів у дику природу - на психологічний стан молодих людей.