На березі Темзи виявили останки жінки, яку жорстоко стратили за перелюб або відьомство

Виявлені ще 1991 року останки були ретельно досліджені лише нещодавно командою вчених під керівництвом доктора Мадлен Мант. Подробиці їхнього аналізу опубліковані в журналі World Archaeology.

Останки жінки (індекс UPT90 sk 1278) були знайдені незвичним чином: її тіло поклали не в землю, а прямо на берег річки, на підстилку з очерету, між двома шарами деревної кори. Обличчя, коліна і таз жінки прикривали мохом. Радіовуглецевий аналіз показав, що вона жила приблизно в період з 680 по 810 рік. На момент смерті жінці було від 28 до 40 років, а за результатами ізотопного аналізу вона народилася і виросла в околицях Лондона.

Життя цієї жінки було сповнене страждань. Вчені встановили, що приблизно за два тижні до смерті вона пережила два окремі жорстокі напади, внаслідок яких отримала понад 50 травм. Перший напад спричинив численні переломи лопаток, за тяжкістю порівнянні з наслідками автомобільної аварії. Вчені припускають, що ці травми стали результатом сильного побиття або прочуханки.

Другий напад залишив серйозні ушкодження на черепі й тілі, що свідчать про використання тупих предметів, ударів ногами і кулаками. Смерть настала від потужного удару по голові.

За словами доктора Мант, така жорстокість могла бути викликана зміною законодавства того періоду. У ранньому Середньовіччі в Англії почали активно застосовувати тілесні покарання. Згідно із законами Віхтреда Кентського (690-725), за нездатність сплатити штрафи передбачалися жорстокі побої, а пізніше, за короля Альфреда Великого (871-899), за злочини на кшталт крадіжки, чаклунства і зради карали смертю, зокрема через утоплення і побиття камінням.

Тіло цієї жінки навмисно залишили на березі, щоб воно було видимим під час припливів і слугувало попередженням місцевому населенню. Подібне поводження з тілами страчених людей відоме як розміщення в так званих лімінальних (прикордонних) місцях, що символічно відокремлювали таких людей від суспільства.

Унікальність цієї знахідки в тому, що страти жінок у Середньовіччі були рідкістю: статистика показує, що чоловіків страчували значно частіше (співвідношення приблизно 4,5:1). Тож рештки жінки з берегів Темзи дають рідкісну можливість вивчити, як середньовічне суспільство сприймало та карало жінок за злочини.

Точний характер злочину страченої жінки поки що невідомий, але археологи впевнені: тіло було навмисно виставлено на загальний огляд, щоб підкреслити її "злочинну" природу.