Майже 3,9 мільйона українців мають статус ВПО: як змінюється життя переміщених сімей

Про це йдеться у новому звіті Міжнародної організації з міграції (МОМ).

Хоча з 2023 року частка внутрішньо переміщених осіб залишається на рівні близько 12 % населення, звіт показує, що чим довше триває переміщення, тим складніше сім’ям задовольняти базові потреби.

Майже сім із десяти внутрішньо переміщених осіб перебувають далеко від дому вже понад два роки. Це свідчить про дедалі затяжніший характер переміщень в Україні. Водночас люди, як і раніше, змушені залишати свої домівки: лише в січні–червні цього року близько 132 000 осіб були змушені виїхати.

«Стабільні показники переміщення не слід сприймати як ознаку стабільних умов життя. Багато переміщених сімей вичерпують заощадження, скорочують необхідні витрати, зокрема на медичні послуги, та переїжджають у менш пристосоване житло, намагаючись задовольнити базові потреби. Тривала підтримка залишається необхідною, щоб допомогти людям відновити стабільність і приймати обґрунтовані та добровільні рішення щодо свого майбутнього», — зазначив Деян Кесерович, заступник голови Представництва МОМ в Україні.

Згідно з даними звіту, 87 % переміщених сімей були змушені вжити принаймні одного вимушеного заходу, щоб впоратися з ситуацією.

Найчастіше люди витрачали заощадження (75 %), рідше користувалися комунальними послугами (59 %) та скорочували витрати на медичні потреби (53 %). Кожне п’яте домогосподарство також повідомило про переїзд у житло нижчої якості, а 17 % — про прострочення орендних платежів.

Цей тиск наростав поступово: суворі погодні умови минулої зими, а також тривалі відключення електроенергії та опалення внаслідок російських атак на критичну інфраструктуру особливо сильно вплинули на сім’ї, які й без того перебували у вразливому становищі.

Безпека залишається головним критерієм у рішеннях людей щодо майбутнього: 82 % внутрішньо переміщених осіб зазначили, що хотіли б повернутися додому лише після припинення бойових дій. Водночас дедалі більше людей розглядають можливість інтегруватися в громади, де вони живуть зараз: частка тих, хто зацікавлений у місцевій інтеграції, зросла з 51% у березні до 58% у червні 2026 року. Це підкреслює необхідність надавати підтримку переміщеним сім’ям там, де вони перебувають, і водночас відстежувати ризики передчасного або небезпечного повернення.

Близько 2,15 мільйона осіб, або 56 % усіх внутрішньо переміщених осіб в Україні, прибули з територій, які на момент опитування були повністю або частково окуповані.

Вони частіше стикаються з тривалим переміщенням, серйознішими труднощами та більш обмеженими можливостями для повернення.

Висновки звіту показують, чому однієї лише невідкладної допомоги недостатньо. Люди потребують довгострокової підтримки у сфері житла, засобів до існування, доступу до медичних послуг, захисту та інших основних послуг. Це допоможе їм приймати усвідомлені та добровільні рішення — інтегруватися там, де вони живуть зараз, переїхати в інше місце або безпечно повернутися додому, коли це дозволять обставини.

Звіт базується на останньому опитуванні населення України, проведеному МОМ з 23 квітня по 30 червня 2026 року за підтримки Гуманітарного фонду для України, Європейського Союзу та урядів Канади й Швеції.

Підписуйтесь на наш канал на YouTube, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Відповідні новини читайте у розділі «Соціалка» на Соцпорталі. Приєднуйтесь до каналу «Що там із соціалкою» у Viber або Telegram та до нашого пабліку у Facebook та Instagram. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGPT