Люди сміються, а котам неприємно: вчені дослідили популярні відео з домашніми улюбленцями

Дослідники з Університету Аделаїди відібрали 11 відеороликів, опублікованих в інтернеті, які їхні автори подавали як гру з котом.

Відео розміщувалися на YouTube, TikTok, Instagram та Facebook. Вчені проаналізували 1100 коментарів глядачів.

При цьому в самих роликах дослідники відзначали очевидні, на їхню думку, ознаки незгоди або стресу тварин: коти шипіли, кусалися, намагалися вирватися або втекти. У деяких випадках взаємодія призводила до фізичної шкоди тварині або людині.

Але коментарі розповідали зовсім іншу історію.

Деталі

Залежно від відео 75–93 % проаналізованих коментарів містили позитивну реакцію на те, що відбувалося.

Глядачам ситуація могла здаватися смішною, милою або звичайною грою господаря з улюбленцем.

Дослідники виділили дев’ять основних способів, якими люди пояснювали поведінку котів і виправдовували продовження взаємодії.

Одна з найпоширеніших думок звучала приблизно так: якщо кішці справді погано, вона просто піде.

Інші користувачі вважали, що справжнє невдоволення має виглядати набагато серйозніше. Наприклад, якщо кіт кусає людину, але не прокушує шкіру до крові, це сприймалося як доказ того, що вона просто грається.

Навіть поведінку, що виглядала агресивно, деякі глядачі інтерпретували як прояв прихильності.

Укуси та подряпини описувалися як нормальна частина стосунків із котом, а терпіння господаря — як доказ любові до улюбленця.

Ще одна поширена думка полягала в тому, що дискомфорт кота потрібно просто подолати: нібито тварині потрібен час, щоб звикнути до людини або навчитися їй довіряти.

Іноді ознаки стресу відсувалися на другий план лише тому, що сама ситуація виглядала кумедно. Деякі коментатори прямо зізнавалися, що їм подобається спостерігати за роздратованою кішкою.

А користувачів, які намагалися звернути увагу на стан тварини, інші глядачі могли висміювати або звинувачувати в надмірній чутливості.

Чому кішка не йде, якщо їй не подобається

Особливу увагу автори дослідження звернули на міркування: «якщо їй погано, чому вона просто не піде?»

Таке пояснення здається логічним, але поведінка тварин значно складніша. Можливість піти залежить від простору, положення людини, особливостей конкретної кішки та ситуації.

Крім того, шипіння, спроби відсунутися, укуси та захисні рухи вже можуть означати, що тварина хоче припинити контакт.

Тому відсутність втечі сама по собі не означає згоди на продовження гри.

Соцмережі можуть змінювати уявлення про нормальне

Автори вважають, що проблема може виходити за межі окремих роликів.

Якщо відео з роздратованими котами постійно подаються як смішні, глядачі можуть звикнути сприймати таку поведінку як нормальну гру.

Особливо це стосується контенту, який набирає багато переглядів, лайків та захоплених коментарів.

Однак тут є важливе застереження: нове дослідження не доводить, що перегляд подібних відео змушує людей гірше ставитися до своїх улюбленців. Вчені аналізували зміст коментарів та способи інтерпретації поведінки тварин, а не подальші дії глядачів.

Це не означає, що більшість людей погано ставляться до котів

Отримані цифри також не можна поширювати на весь інтернет.

Дослідники спеціально обрали 11 проблемних відео, а не випадкову вибірку всього контенту про котів. Крім того, вивчалися коментарі, тобто думка тих користувачів, які вирішили публічно висловитися.

Тому результат «до 93%» стосується саме коментарів під відібраними роликами і не означає, що 93% власників котів не здатні розпізнавати стрес тварин.

Навпаки, автори зазначають, що багато користувачів, ймовірно, дійсно піклуються про благополуччя своїх улюбленців. Проблемою може бути не відсутність співчуття, а неправильне розуміння котячих сигналів.

Чому це важливо

Гру з господарем часто рекомендують як спосіб фізичної активності та зміцнення зв’язку з кішкою. Але взаємодія має враховувати реакцію самої тварини.

Дослідження показує, наскільки легко людині інтерпретувати поведінку улюбленця крізь призму власних емоцій: кумедне відео здається нешкідливим, навіть коли кішка демонструє бажання припинити контакт.

Автори вважають, що однієї поради «вивчайте мову тіла котів» може бути недостатньо. Важливо також змінити уявлення про те, що тварина зобов’язана терпіти взаємодію лише тому, що людина вважає її грою.

Джерело

Дослідження: Julia Sophie Lyn Henning та співавт. Exploring Viewer Perceptions of Videos Depicting Cat-Dissented “Play” and Their Potential to Contribute to Harmful Interactions.

Журнал: Anthrozoös, 2026.