Люди, які постраждали від сексуального насильства під час війни, приховують, що з ними сталося, - експертка

Про це в ексклюзивному інтерв'ю розповіла виконавча директорка цього Фонду Естер Дінгеманс для Володимира Доброти (Національний пресклуб "Українська перспектива")

Естер Дінгеманс розповіла, що Фонд був створений 2019 року двома нобелівськими солауреатами премії миру: доктором Денісом Муквеге, це міжнародно визнаний конголезький гінеколог, відомий своєю допомогою жінкам у Демократичній Республіці Конго, що зазнали сексуального насильства під час війни, а також Надею Мурад - іракською правозахисницею езідського походження, яка зазнавала тортур ІДІЛ, але змогла втекти від рабовласників після трьох місяців полону.

Ми працюємо майже у 20 країнах - у Боснії і Герцеговині, Колумбії, Непалі, Південному Судані, М'янмі, Гамбії та інших, але характер нашої діяльності в них варіюється. Наприклад, у деяких країнах ми займаємося адвокацією прав постраждалих, вимагаючи від урядів репарацій. У десяти інших втілюємо власні проєкти з організаціями громадянського суспільства, щоб на місцях забезпечити постраждалим невідкладні, проміжні репарації, - повідомила Естер Дінгеманс.

Фонд почав співпрацювати з Україною ще до повномасштабного вторгнення РФ, але діяв поза межами України, вимагаючи репарацій для постраждалих від сексуального насильства в тих випадках, що сталися у 2014-2017 рр.

Після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 р. з'явилися нові постраждалі. І саме ці люди першими публічно почали говорити про такі злочини, вони мали факти на підтвердження.

Оскільки ми чітко знали, що випадки СНВК в Україні є, а також про сексуальне насильство почали багато повідомляти медіа, то для нас це був сигнал, що справді ми маємо сюди їхати і виконувати серйозну роботу. Тож ми приїхали в Україну у квітні минулого року на запрошення Урядової уповноваженої та за підтримки віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, - розповіла Естер Дінгеманс.

На запитання, наскільки репарації для постраждалих від сексуального насильства під час війни можливі в Україні, Естер Дінгеманс відповіла:

Є офіційна частина репарацій, фінансової компенсації, яку постраждала особа, ми сподіваємося, зможе отримати. Можливо, у формі страхування життя, можливо, у вигляді пенсій від держави, відповідного вшанування цих людей. Відшкодування отриманої ними шкоди обов'язково має бути. Але ми розуміємо, що це відбуватиметься в майбутньому.

Естер Дінгеманс пояснила, що "логіка така: за це має платити Росія". І що уряд України має вжити заходів, щоб частина заморожених активів РФ пішла на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої людям, які постраждали від СНВК.

Естер Дінгеманс уточнила, що це справа майбутнього. А зараз Фонд запускає пілотний проєкт, який наполягатиме на невідкладних, проміжних репараціях для постраждалих від СНВК.

На запитання, як у різних країнах вирішується питання з дітьми, народженими внаслідок сексуального насильства під час війни, Естер Дінгеманс відповіла:

Зазвичай матері не люблять їх ще до їхнього народження і не хочуть, щоб вони з'являлися на світ. І тому є дуже хороші проєкти, коли психологи починають працювати з жінками на етапі вагітності, щоби встановити правильний зв'язок між матір'ю і дитиною. Психологи допомагають напрацювати наратив про те, що мати буде розповідати своїй дитині, коли та народиться. І це приносить дуже позитивні зрушення, ми бачимо, що ці діти ростуть хорошими й розумними, добре навчаються в школі і їхнє психологічне життя складається, як у інших людей.

Естер Дінгеманс розповіла, що вона нещодавно я була на великій зустрічі, організованій Першою Леді України, і вона відкрито говорила міжнародній спільноті, що, можливо, в Україні вже з'являються на світ діти, які є результатом цих сексуальних злочинів.

Мені здається, що це просто колосальне зрушення, коли лідер на високому рівні порушує такі питання. Тому ми очікуємо, що в житті таких дітей буде більше хорошого, щоб вони не страждали від того, що сталося не з їхньої вини, - сказала Естер Дінгеманс.

Також Естер Дінгеманс розповіла, що чула випадок про Бучу, коли там була сумнозвісна бригада РФ, яка потім вийшла. А потім у Москві ці військові отримували нагороди за свої дії. Тобто, їх нагородили за те, що вони зробили в Бучі.

Я не юрист, щоб посилатися на злочин геноциду, щоб сказати, наскільки правильно це тлумачиться в цьому випадку. Але коли люди, які постраждали від сексуального насильства під час війни, кажуть, як російські військові карали їх, згадуючи їхню етнічну приналежність, національність, те, що вони підтримують уряд України, то так, можна говорити про певні елементи геноциду, - сказала Дінгеманс.

Також Дінгеманс заявила, що Фонд дивимося на випадки сексуального насильства під час війни очима постраждалих.

Вона пояснила, "що скільки б чого не робилося в цьому напрямку, це крапля в океані. Ну скільки таких злочинців притягнуто до відповідальності? На жаль, не дуже багато. А тут усе-таки є надія, що Україна послужить чудовим прикладом для стримування подібних злочинів у світі на майбутнє, тому що тут ці справи будуть доведені до кінця і справедливість восторжествує".