Сексуальне насильство, пов’язане з війною: куди звертатись постраждалим

Велика різниця кількості звернень пов'язана з табуйованістю теми СНПК порівняно з домашнім насильством чи сексуальними домаганнями на роботі. Таку думку висловила Альона Кривуляк - директорка Департаменту Національних гарячих ліній та соціальної допомоги ГО "Ла Страда-Україна".

За її словами, не всі постраждалі від СНПК готові відкрито говорити про пережите. Деяким потрібен час, щоб зважитися на розмову.

Було два випадки щодо дорослих чоловіків. Один із них прямо повідомив про пережиту ситуацію, а другий, який повернувся з окупації, спочатку більше говорив про отримання гуманітарної допомоги та оформлення соціальних виплат. Але дуже великий акцент робив на необхідності медичної допомоги, зокрема, конфіденційної. Під час подальшого спілкування з'ясувалося, що він зазнав зґвалтування з боку російських окупантів, - розповіла фахівчиня.

Від початку повномасштабного вторгнення на гарячу лінію звернулося 19 дівчат, які постраждали від СНПК. 44 звернення надійшло від жінок, старших за 18 років, з яких тільки п'ять одразу наважилися розповісти про те, що вони постраждали від СНПК. Інші часто говорили про це дуже завуальовано.

Одна жінка зателефонувала і зазначила, що більше не бачить сенсу свого життя, має намір вчинити суїцид і єдине, що утримує від цього - думка про свого трирічного сина. Під час подальшого детального спілкування вона зізналася, що постраждала від групового зґвалтування з боку російських окупантів, а її трирічний син був свідком цих дій, - зазначила Альона Кривуляк.

Найбільше звернень щодо СНПК надходило з деокупованих районів Київської області - з Бучі, Макарова, Бородянського та Броварського районів. Однак по допомогу можуть звернутися і жителі тимчасово окупованих територій. Зокрема, вже зверталися жителі Запорізької, Луганської та Донецької областей.

Серед поширених запитань постраждалих від СНПК, які зверталися на гарячі лінії:

• питання медичної допомоги;
• можливість переміщення в інший регіон або в іншу країну;
• перспективи отримання матеріальної допомоги або житла.

З приводу переїзду звертаються і жінки, і чоловіки, які зазнали СНПК. Населений пункт постійно нагадує про те, що з ними сталося. Нерідко й сусіди чи односельці пліткують, а то ще й докоряють: якби ти голосніше кричала чи сильніше била окупанта, він би з тобою так не вчинив. Нам розповідали про такі ситуації, коли оточення цивільних насаджує комплекс провини на постраждалого. Хоча будь-яка адекватна людина має розуміти, що в такій ситуації, як і в будь-якій іншій ситуації насильства, потерпілий не винен, - розповіла фахівчиня.

Для надання медичної, психологічної, правової та іншої допомоги громадська організація співпрацює з державними структурами, міжнародними організаціями та громадським сектором в Україні. Тож у разі потреби консультанти гарячої лінії можуть перенаправити постраждалих до відповідної структури.

Де постраждалі від сексуального насильства, пов'язаного з війною, шукатимуть допомоги?

Фахівець радить одразу звернутися по медичну допомогу за номером 103. Медики зафіксують тілесні ушкодження та стан здоров'я постраждалих. За можливості необхідно зафіксувати злочин максимально (фото, відео, показання свідків). Після чого слід повідомити про злочин чинним органам влади:

• Національну поліцію України - за телефоном 102;
• прокуратуру - контакти обласних підрозділів можна дізнатися за посиланням;
• військову адміністрацію за місцем вчинення злочину або за місцем перебування.

За потреби за психологічною та юридичною підтримкою можна звернутися до:

• Контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги - за телефоном 0 800 213 103 або на вебсайті;
• Урядового контактного центру - за телефоном 1547 або на вебсайті.

Мешканці тимчасово окупованих територій можуть звернутися до уповноважених органів української влади. Зокрема, до Офісу Генерального прокурора:

• на телефонну лінію щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, - (096) 755-02-40 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal);
• на електронну пошту: conflict2022.ua@gmail.com (під час надсилання інформації через електронну пошту необхідно вказувати свої ПІБ та засоби зв'язку).

Також звернутися по допомогу можна, зателефонувавши на Національну гарячу лінію для дітей та молоді можна звернутися за тел. 0800500225 або за коротким номером 116 111, який є безкоштовним з усіх мобільних телефонів. Або через електронні канали комунікацій:

• Facebook - @childhotline.ukraine;
• Instagram - childhotline_ru;
• Telegram - CHL116111.

Гаряча лінія працює цілодобово та без вихідних. Так само, як і Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації. Повідомити про злочин можна зателефонувати за номерами 0 800 500 335 або 116 123. Або скористатися електронними каналами зв'язку:

• Skype - @lastrada-ukraine;
• Facebook - @lastradaukraine;
• Instagram - @lastradaukraine;
• Telegram - NHL116123;
• електронною поштою - hotline@la-strada.org.ua.

Раніше Соцпортал писав про те, як допомогти переселенцям, які пережили втрату.