Люди кам'яного віку володіли технологією складної штукатурки

Поселення Моца датується періодом докерамічного неоліту B - приблизно 7100 -6700 роками до н. е. Під час розкопок 2015-2021 років археологи знайшли там масштабні будівельні рештки, включно з численними оштукатуреними підлогами. Нове дослідження показало, що частина цих підлог була зроблена не тільки зі звичайної вапняної штукатурки на основі кальциту, а й з використанням доломіту.

Деталі

Звичайну вапняну штукатурку люди навчилися робити дуже давно: для цього вапняк обпалюють, а потім гасять водою. Доломітова штукатурка складніша. Вона потребує більш точного контролю температури та умов обробки, зате може бути міцнішою та стійкішою до вологи. Саме тому знахідка в Моці така важлива: вона показує, що неолітичні майстри зналися на властивостях різних каменів і вміли застосовувати їх по-різному.

Дослідники знайшли на пам'ятці два типи доломітових підлог. В одному випадку подрібнений доломіт використовували як добавку в суміш. В іншому - аналіз показав ознаки складнішого процесу: доломіт, імовірно, проходив випал і гасіння, а потім заново формував кристали у складі штукатурки. Такий результат вказує на повноцінний технологічний цикл, схожий на вапняний, але пов'язаний із доломітом.

На поселенні також виявили залишки двох різних печей. За даними дослідження, одна могла використовуватися для виробництва звичайного кальцитового вапна, а інша - для доломітового. Це особливо важливо: різні матеріали вимагають різних умов випалу, і наявність окремих печей свідчить про досить розвинене розуміння технології.

Чому це важливо

Знахідка змінює уявлення про будівельні навички людей кам'яного віку. Моца показує, що неолітичні спільноти могли не просто будувати житло, а використовувати складні хіміко-технологічні процеси для створення міцних підлог і покриттів.

Це також показує, що частина знань могла з'являтися, зникати і заново виникати через тисячі років. Автори дослідження зазначають, що після Моци така технологія, за наявними даними, знову надійно фіксується тільки за римських часів. Це не означає, що неолітичні майстри "винайшли римський бетон": ідеться саме про доломітову вапняну штукатурку, а не про бетон.

Бекграунд

Моца вважається одним із найбільших неолітичних поселень регіону. Раніше розкопки вже показували, що це було складне поселення з великими будівлями, плануванням і розвиненою матеріальною культурою. Нові дані про штукатурні підлоги додають до цієї картини ще один шар: жителі Моци володіли несподівано просунутими будівельними навичками.

Доломітова штукатурка могла бути особливо корисною там, де доломіт був місцевою і доступною сировиною. Використовуючи його, жителі Моци заощаджували ресурси й отримували міцніший матеріал для підлог. Але технологія була непростою, що може пояснювати, чому подібні знахідки такі рідкісні в археологічному літописі.

Джерело

Дослідження Yonah Maor і співавторів Neolithic plaster floors at Motza: Earliest case of burning dolomite for plaster опубліковано в Journal of Archaeological Science 2026 року. Автори вивчили штукатурні підлоги поселення Моца і дійшли висновку, що це найбільш ранній відомий приклад випалу доломіту для виробництва штукатурки.