Лінгвісти з'ясували, що кулінарні рецепти стали першими "блогами"

Такого висновку дійшла професорка англійської мови та цифрової лінгвістики Крістіана Санчес-Штокхаммер із Технічного університету Хемніца.

Її дослідження показало, що рецепти, особливо в англомовних країнах, набагато більш "особисті", ніж прийнято вважати. Робота опублікована в журналі Anglistik.

Санчес-Штокхаммер проаналізувала 280 рецептів з інтернету, щоб з'ясувати, як часто в них зустрічаються особисті займенники, такі як "I" ("я") і "you" ("ви"). Виявилося, що, незважаючи на стереотип про "сухий" стиль кулінарних інструкцій, займенники дійсно присутні - хоча їх приблизно вдвічі менше, ніж в інших типах текстів.

Традиційно рецепти формулюються без явної вказівки на виконавця: наприклад, замість "Ви додайте картоплю і залийте її підсоленою водою" пишуть "Додати картоплю і залити підсоленою водою".

Однак у деяких випадках займенники все ж таки використовуються - найчастіше це "it" ("це"), яке має граматичну функцію: "It takes a bit of time, but it's worth it" ("Це займе трохи часу, але воно того варте").

Науковиця також визначила, де саме займенники зустрічаються найчастіше.

Так, у назвах страв і списках інгредієнтів вони практично відсутні, за рідкісними винятками, як-от у примітках "540 г білої риби (я надаю перевагу використанню минтая або басу)". Зате вступу до рецептів - ті самі довгі історії перед блоком з інгредієнтами, які так дратують багатьох користувачів - містять займенників навіть більше, ніж звичайні тексти.

Причина проста: вступу часто розповідають особисту історію - як автор дізнався цей рецепт, чому він йому дорогий, хто готував цю страву раніше.

"Багато хто вважає, що це винахід епохи інтернету і блогів, але мій аналіз показує, що такий підхід з'явився не вчора", - зазначає Санчес-Штокхаммер.

Наприклад, популярна австралійська кулінарна книга ще 1864 року емоційно описувала яблучні галушки словами "ми навряд чи знаємо щось краще".

"Кулінарні рецепти - це не просто інструкції. Вони сповнені емоцій. Ділячись рецептом, людина ділиться радістю від їжі. А особисті займенники допомагають встановити зв'язок між автором, читачем і самим рецептом", - підкреслює дослідниця.

Таким чином, рецепти - це не тільки про те, як готувати, а й про те, чому цей рецепт важливий. І ця традиція - додавати емоції та особистий досвід - існує вже понад 160 років.