Кожен третій житель планети не може дозволити собі здорове харчування

Світова продовольча система одночасно сприяє глобальній кризі і може стати її вирішенням - такого висновку дійшли автори нової доповіді EAT-Lancet Commission on Healthy, Sustainable, and Just Food Systems 2025.

Дослідження показало, що, незважаючи на достатнє виробництво калорій, близько 3,7 мільярда людей, як і раніше, не мають доступу до здорової їжі, гідних доходів і безпечного навколишнього середовища.

При цьому сільське господарство залишається одним із головних джерел екологічних проблем: на нього припадає майже 30% глобальних викидів парникових газів, а також значна частка деградації земель, втрати біорізноманіття, забруднення води і повітря. Усе це безпосередньо загрожує здоров'ю людей і стійкості екосистем.

Однак, на думку вчених, у людства все ще є шанс повернути ситуацію на краще. Центральним рішенням може стати перехід до "дієти планетарного здоров'я" (Planetary Health Diet, PHD) - гнучкої та орієнтованої на рослинну їжу моделі харчування, яка враховує як здоров'я людини, так і можливості планети.

Доповідь стверджує, що дотримання принципів PHD - у поєднанні зі зниженням удвічі втрат і відходів їжі, екологічним сільським господарством і припиненням вирубки природних екосистем - може:

• забезпечити харчуванням населення планети до 2050 року (очікується 9,6 млрд осіб),

• запобігти до 15 мільйонів передчасних смертей на рік від захворювань, пов'язаних із поганим харчуванням (серцево-судинні, діабет, онкологія),

• скоротити викиди СО₂ від харчової промисловості на 15-20% порівняно з рівнем 2020 року,

• зменшити використання сільгоспугідь і води, а також відновити біорізноманіття.

Дієта планетарного здоров'я пропонує:

• рослинну основу раціону (злаки, бобові, овочі, фрукти, горіхи),

• помірне споживання тваринної продукції (м'ясо, птиця, риба, яйця, молочні),

• обмеження доданого цукру, солі та насичених жирів.

Важливо, що модель PHD гнучка і враховує культурні особливості різних регіонів, даючи змогу адаптувати її під традиційні кухні та індивідуальні потреби, включно з дітьми, вагітними жінками та літніми людьми.

Автори підкреслюють, що найзабезпеченіші 30% населення несуть відповідальність за 70% навантаження на навколишнє середовище, тоді як мільярди інших - не мають доступу ні до харчування, ні до гідних умов праці. У харчовому секторі 32% працівників заробляють нижче прожиткового мінімуму, особливо вразливими є жінки та діти.

Комісія закликає до:

• соціального захисту працівників харчового сектору,

• інвестування в стале сільське господарство,

• переорієнтації субсидій на екологічні практики,

• поліпшення шкільного харчування та освітніх програм,

• участі вразливих груп в управлінні продовольчими системами.

За оцінкою фахівців, щорічні інвестиції від 200 до 500 млрд доларів у трансформацію продовольчої системи можуть приносити до 5 трлн доларів вигоди завдяки поліпшенню здоров'я, підвищенню продуктивності та зниженню екологічних втрат.

"У нас є всі наукові підстави для дій. Настав час глобального рішення - стійкого, справедливого і здорового", - резюмувала Line Gordon, співавторка доповіді та директорка Стокгольмського центру сталого розвитку.