Кабмін змінює фінансування вищої освіти. Чи збільшить це держпідтримку студентів

Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив на засіданні уряду у п’ятницю, 5 січня. За його словами, завдяки зміні джерел фінансування студенти зможуть навчатися шляхом державного замовлення, державних грантів, пільгових кредитів та за контрактом.

Цьогоріч плануємо запустити масштабну реформу вищої освіти. Зараз є навчання "на бюджеті" і за контрактом. Ми пропонуємо змінити такий підхід, щоб охопити державною підтримкою якомога більше студентів, – заявив прем'єр.

Також він підкреслив, що мета такої реформи – дозволити більшій кількості українців здобувати освіту безкоштовно.

Державне замовлення – це повністю безоплатне навчання студента за бюджетні кошти. Одночасно ми запроваджуємо модель державних грантів, які дозволять повністю або частково покрити витрати на навчання. Зараз 60% студентів навчається на контракті. Наша мета — щоб навпаки, понад 60% студентів отримували різні види державної підтримки, – сказав Денис Шмигаль.

Він додав, що цього року видатки бюджету на освіту складуть більш ніж 170 млрд грн. Це зростання на понад 20 млрд грн порівняно з минулим роком.

Про запровадження моделі державних грантів, що дають змогу повністю або частково покрити витрати на навчання, заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Разом із МОН працюємо над фундаментальними змінами в системі вищої освіти. Уряд погодив законопроєкт про нову систему фінансування з 2024 року, що передбачає запровадження грантів на навчання. Невдовзі його передадуть на розгляд до Парламенту. Гранти будуть двох форматів: які повністю та частково покривають навчання, - пояснив посадовець.

За його словами, розмір гранту визначатиметься за результатами ЗНО/НМТ.

Серед переваг таких нововведень Федоров назвав:

• Якість освіти – це створить конкуренцію між університетами за студентів. Ринкова конкуренція сприятиме покращенню якості освіти. ЗВО робитимуть усе для того, щоб залучити талановитих студентів.
• Свобода вибору – можливість для студентів самостійно формувати індивідуальну освітню траєкторію та не обмежувати свій вибір наявністю місць державного чи регіонального замовлення.
• Доступність – вища освіта за підтримки держави стане доступною для більшої кількості українців, студенти зможуть отримати гранти від держави на навчання.

Реформа передбачає перезавантаження пільгових кредитів, які мають видавати банки. Розуміємо, що повністю розкрити потенціал кредитування для здобуття вищої освіти буде можливо лише в мирний час. Система грантів на вищу освіту – це поширена світова практика, яка діє в США, Європі. У центрі системи вищої освіти – студент, а не університет. Вступник зможе сам вибирати, якому університету віддати свої кошти та на яку спеціальність вступати, а не вибирати спеціальність лише тому, що там є бюджетні місця, – додав міністр.

Якщо Верховна Рада оперативно ухвалить цей законопроєкт, нова система почне працювати вже з вересня 2024 року.

Що передувало

До проголошення незалежності України освітня система фінансувалася виключно за рахунок державних коштів. Інституційно-правові засади фінансування освіти України почали змінюватися з ухваленням Закону «Про освіту» 23 травня 1991 р.

У вказаному законі було закріплено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. До інших джерел коштів уперше було віднесено ресурси, залучені від підприємств та приватних осіб, – йдеться у монографії «Удосконалення фінансування системи освіти України як передумова успішного реформування», що вийшла друком у 2021.

За визначенням аналітиків, у період 1991–2003 рр. національна система освіти здебільшого зберігала традиції радянського минулого, але змінювалась у міру розвитку нових суспільних відносин у країні.

Після ухвалення Конституції України в 1996 р внесли численні доповнення до Закону «Про освіту». Також були прийняті закони України «Про професійно-технічну освіту» (1998 р.), «Про загальну середню освіту» (1999 р.), «Про позашкільну освіту» (2000 р.), «Про дошкільну освіту» (2001 р.), «Про вищу освіту» (2002 р.) та інші законодавчі акти.

Починаючи з 2004 р. відбувалась істотна трансформація інституційноправової бази освіти під впливом євроінтеграційних процесів, оскільки Україна задекларувала курс на вступ до ЄС. Це зумовило відповідні зміни в усіх сегментах освіти – від дошкільної до вищої, – зазначили аналітики.

У 2017 з’явилась нова редакція Закону України «Про освіту», яка була певним чином обумовлена підписанням Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 р.

У редакції 2017 до джерел фінансування, дозволених законодавством, прописані:

• державний бюджет;
• місцеві бюджети;
• плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів;
• плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;
• доходи від реалізації продукції навчальновиробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
• гранти вітчизняних і міжнародних організацій;
• дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору;
• добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;
• інші джерела, не заборонені законодавством.

На відміну від попередньої редакції Закону «Про освіту», у редакції 2017 передбачили заборону на певні джерела фінансування, зокрема на кошти фізичної особи, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом.

У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані з соціальною сферою. Приєднатися до Viber-каналу "Що там із соціалкою".