Кабмін підтримав підвищення штрафів за порушення у сфері водних ресурсів

В Україні хочуть посилити відповідальність за порушення правил користування водними ресурсами. У разі ухвалення законопроєкту нові штрафи можуть торкнутися як громадян, так і бізнесу.

Кабінет Міністрів підтримав законопроєкт, який передбачає значне підвищення штрафів за порушення правил користування водними ресурсами. І це не лише про незаконний забір води, так і про забруднення водойм чи порушення режиму водоохоронних зон, повідомляє 24 Канал із посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Фактично уряд визнає, що нинішня система покарань майже не працює, адже старі штрафи давно втратили стримувальний ефект. Під нові санкції можуть потрапити:

  • нелегальні свердловини;
  • самовільний забір води без дозволів;
  • незаконне використання річок та інших водойм;
  • скидання забруднювальних речовин;
  • пошкодження русел під час будівництва або експлуатації об'єктів.

Чому уряд вирішив переглянути штрафи саме зараз?

Сьогодні окремі штрафи за порушення водного законодавства становлять лише 85-136 гривень. На практиці це створює ситуацію, коли порушникам дешевше заплатити штраф, ніж оформляти дозволи чи дотримуватися екологічних вимог.

Саме тому уряд пропонує збільшити санкції до 3 400-5 100 гривень. Для підприємств і посадових осіб покарання може бути ще вищим.

Чому увага до свердловин лише посилюватиметься?

Окремий акцент у законопроєкті фактично робиться на нелегальному водокористуванні. В Україні роками існує проблема свердловин, які працюють без необхідних документів чи обліку.

Експерти пояснюють, що масове безконтрольне використання підземних вод може впливати не лише на екологію, а й на стабільність систем водопостачання в регіонах. Тому влада намагається зробити нелегальне користування водою фінансово невигідним.

Що це означає для населення та бізнесу?

Для пересічних громадян нові правила означатимуть більш жорсткий контроль за використанням водних ресурсів та дотриманням екологічних норм. Для бізнесу ж ризики значно вищі, адже перевірки можуть зачепити:

  • виробництва;
  • аграрний сектор;
  • будівельні компанії;
  • підприємства з власними свердловинами.

Фактично уряд намагається побудувати систему, де воду розглядають не як безоплатний ресурс, а як стратегічний актив, використання якого потребує чітких правил і контролю.