Експертка розповіла про можливості для українських жінок у Польщі

  1. Головна
  2. Закордон
  3. Експертка розповіла про можливості для українських жінок у Польщі
Експертка про українок у Польщі: ми можемо більше, ніж думаємо!
Топ
Ексклюзив
Фото: Jędrzej Nowicki dla Gazety Wyborcze
Олена Ткаліч
Олена Ткаліч
Читать на русском

Експертка розповіла про те, яким є життя українських біженок у Польщі, чому багато хто повертається в Україну та які неочевидні можливості країна пропонує українським жінкам.



Людмила Гуляєва як фахівчиня-практик і викладач Академії праці, соціальних відносин і туризму багато років допомагає молоді та дорослим професіоналам здобувати актуальні знання у сфері фінансів, банківської справи, інвестування, підприємницької діяльності. Також вона займається соціальним напрямком – допомагає особам з інвалідністю в рамках проєкту «Вір у себе». Як і багато українських жінок після 24 лютого, Людмила опинилась за кордоном. Але й там, у Польщі, вирішила зайнятися дослідницькою, науковою діяльністю, спираючись на власний та своїх співвітчизниць за кордоном досвід.

Життя українських вимушених мігранток в Польщі в умовах війни: ми можемо більше, ніж думаємо!

Людмила Гуляєва
Людмила Гуляєва

Соцпортал: Чи можете ви трохи розповісти про себе та ваші ініціативи?

Мене звати Людмила Гуляєва. У своєму житті я стараюся встигати все, що мені цікаво й до душі. Вже понад 19 років є викладачем Академії праці, соціальних відносин і туризму, де допомагаю молоді та дорослим професіоналам здобувати актуальні знання у сфері фінансів, банківської справи, інвестування, підприємницької діяльності. А оскільки, гарний викладач обов’язково має бути практиком, ще зі студентських лав я працюю з бізнесом щодо залучення фінансування, бізнес-планування. Нині є експертом з фандрейзингу та грантового фінансування для бізнесу та громадського сектора. Паралельно займаюся науковою роботою, захистила кандидатську дисертацію, отримавши науковий ступінь кандидата економічних наук.

Історія мами дитини з інвалідністю про втечу від війни
Топ

“Перше, що зробила - пішла пакувати ліки”. Розповідь мами дитини з інвалідністю про евакуацію і життя в ЄС

20:00, 04.10.22
Олена Ткаліч
Олена Ткаліч

З 2016 року у мене з’явився новий напрямок діяльності – соціальний, коли я почала допомагати особам з інвалідністю в рамках проєкту «Вір у себе». У цьому проєкті вже багато років я надаю консультації щодо кар’єрного планування та розвитку, профорієнтації особам з інвалідністю з усіх куточків України. Допомагаю їм вступити заклади вищої освіти та отримати грант від держави на оплату навчання. Надаю менторський супровід та психологічну підтримку у процесі навчання. Допомагаю з оформленням документів, що супроводжують процес навчання студентів з інвалідність у випадку отримання гранту на навчання від держави.

Як під час війни в Україні рятують людей з інвалідністю
Топ
Відео

Як в Україні організована евакуація людей з інвалідністю

09:00, 22.09.22
Олена Ткаліч
Олена Ткаліч

Так сталося, що більшість учасників проєкту є жінками, багато з них є внутрішньо переміщеними особами. Щодня я стикаюся з нелегкими життєвими історіями жінок, що втікають від війни, що шукають вихід зі складних ситуацій. З кожним учасником/учасницею проєкту (а їх вже сотні!) я тримаю особистий контакт, проводжу індивідуальні консультації, тому дуже добре знаю труднощі, які їм доводиться долати. Відмічу, що серед учасниць проєкту завжди стабільно високим є запит на освітні заходи з підвищення фінансової грамотності, фінансового виховання дітей, на консультації щодо розвитку кар’єри, у тому числі за грантові кошти й державні програми, та формування своєї фінансової незалежності. Адже, на жаль, економічна залежність жінки від чоловіка, батьків, рідних, від невдало обраного місця роботи, часто стає однією з причин, чому жінка не може розірвати коло насильницького спілкування та продовжує потерпати від насилля. Так, у цьому проєкті з’явилася складова фінансової грамотності для жінок, а пізніше це стало вихідною точкою для моїх наукових пошуків.

Боротьба за інклюзію та медичний канабіс. Як мама дівчинки з епілепсією допомагає іншим
Топ

Персональний Ісус для Нії. Як дівчина з шоу-бізнесу стала мамою дитини з інвалідністю та благодійницею

20:00, 16.09.22
Олена Ткаліч
Олена Ткаліч

Як проводяться дослідження щодо життя українок у Польщі

Що мотивувало вас займатися науковими дослідженнями саме у Польщі?

У квітні 2022 року я приїхала у Польщу до своїх партнерів на робочу зустріч проєктної команди щодо планування нових міжнародних соціальних та освітніх проєктів. Випадково, вже перебуваючи у Польщі, дізналася про можливості для українських науковців взяти участь у стипендійній програмі знаної серед наукових кіл польської наукової організації Polish Institute of Advanced Studies (PIASt). Ця організація надавала короткострокові стипендії за підтримки наукових організацій різних країн світу українським дослідникам та дослідницям на актуальні дослідницькі проєкти. Так я стала стипендіаткою одночасно двох наукових організацій з міжнародним визнанням: Israel Institute for Advanced Studies та Polish Institute of Advanced Studies (PIASt), запропонувавши до реалізації свій невеликий дослідницький проєкт на тему «Проблемні аспекти економічного та соціального становища жінок - вимушених мігрантів та шляхи їх вирішення: досвід України та Польщі».

Метою мого мініпроєкту є проведення дослідження економічного та соціального становища українських жінок - вимушених мігрантів в Україні та Польщі, розробка рекомендацій щодо підвищення економічної незалежності таких жінок та проведення низки заходів для привернення уваги громадськості до соціально-економічних проблем вимушених мігрантів. Відмічу, що у дослідженні я спираюся на визначення поняття «вимушені мігранти» згідно з положенням Європейської програми з інтеграції та міграції (The European Programme for Integration and Migration, EPIM). Вимушені мігранти – це особи, які змушені покинути своє місце постійного проживання під тиском незалежних від них обставин, включаючи загрози життю та відсутність засобів існування, незалежно від причин наявних загроз (створені людиною чи природою) та незалежно від території міграції: переміщення в рамках кордонів країни постійного проживання (внутрішньо переміщені особи) або переміщення в інші країни (біженці та шукачі тимчасового прихистку).

Чому саме українська жінка у фокусі ваших дослідницьких інтересів?

По перше, я сама жінка, яка у перші дні повномасштабної російської агресії змушена була тимчасово покинути домівку, щоб захистити свого сина від небезпеки. Відповідно, як кожна українка, з лютого 2022 року окрім пошуку безпеки для себе й рідних, я стикнулася з новими для них економічними й соціальними викликами: як продовжувати кар’єру, як відновити й сформувати нові стабільні джерела доходів, як підтримати свій соціальний статус у суспільстві, як зміцнити фінансову незалежність тощо. Мій науковий проєкт став можливістю проаналізувати власний досвід та побудувати ефективну комунікацію з іншими жінками, з якими я познайомилася під час проведення дослідження.

По друге, як громадський активіст та фінансист, вже давно працюю з жінками, що втікають від війни та потребують допомоги. Мій значний досвід реалізації соціальних проєктів у сфері фінансової грамотності, планування кар’єри, соціальної роботи з жінками в Україні та Польщі знадобився й став корисним.

По третє, я опинилася у Польщі, а отже, безпосередньо, перебуваючи у цій країні, мала змогу дослідити, як жінки - вимушені мігрантки з України почуваються тут, з якими проблемами стикаються та чого прагнуть.

Які труднощі виникають в українок в Польщі

Що ви можете розповісти про соціальне й економічне становище жінки-українки в Україні та Польщі? Які основні труднощі з вашого досвіду у них виникають?

Звісно проблема міграції для світу не нова, але у 2022 році вона набула нечуваного розмаху. І що найстрашніше, саме українські жінки, діти та особи похилого віку становлять більшість вимушених мігрантів в Україні та з України. З перших днів широкомасштабної агресії Росії саме жінка несе на собі основний тягар втрат внаслідок війни. Серед українців, які мали роботу до 24 лютого 2022, у перші місяці агресії Росії 53% не працювали, лише 2% знайшли нову роботу, економічне становище внаслідок війни погіршилося у 80% громадян. Війна розлучила сім'ї майже половини українців. Більшість чоловіків залишилися захищати домівки. У такій жахливій економічній ситуації жінки, переїхавши в інші регіони України чи інші країни, часто змушені брати на себе роль основної годувальниці та піклувальниці за родиною: дітьми, батьками похилого віку, які перемістилися разом з ними.

І це стрімке падіння доходів та фінансової спроможності українських родин сталося у той час, коли потреби у грошових коштах родини різко зросли: оренда нового житла, придбання одягу, їжі, інших предметів необхідності (більшість вимушених мігрантів покидали дім не в змозі взяти з собою речі, які відтепер потрібно купувати).

Деякі професії в умовах війни взагалі тимчасово втратили актуальність, а значить жінка може потребувати здобуття нових навичок, професій, різко знижується її соціальний статус. Втрата роботи й доходу для жінки спричиняє потужні негативні соціально-психологічні наслідки, адже робота – це не лише економіка, це звичний спосіб життя, спілкування та взаємодія з іншими, структурованість часу, те, що стабілізує, надає впевненості, знижує тривогу і підвищує самооцінку. Отже, із врахуванням наведеного, зараз дуже важливо, щоб жінка змогла якомога швидше відновити роботу як наймана працівниця, фрілансерка або підприємниця й створити нові джерела доходів.

При цьому відбувається зміна гендерної ролі жінки при різкому зниженні соціального статусу. Жінки, що вчора були успішні, мали домівки та плани на майбутнє, раптово втрачають все. Часто за кордоном іноземці дивуються, що українські мігрантки мають дорогий брендовий одяг, добротні мобільні телефони чи ноутбуки. Але це лише підтверджує, що українські жінки тікають у безпечні країни, щоб урятувати своє життя. Вони біжать не за фінансовою допомогою чи високими зарплатами в ЄС чи США/Канаді. Українці тікають від війни, щоб зберегти життя та здоров’я своє та своїх близьких.

На новому місці жінка-мігрантка має безліч актуальних проблем, навіть, якщо перебуває у країнах з високим рівнем економічного розвитку. Про це важливо говорити й піднімати цю проблему, руйнуючи міф, що жінки-мігрантки за кордоном лише гуляють, подорожують та насолоджуються життям, «сидять на шиї» в іноземців. Звісно завжди серед мігрантів з будь-яких країн є представники, що мають синдром «навченої безпорадності», які не готові бути продуктивним членом суспільства, заробляти кошти своєю працею та чекають повного соціального забезпечення з боку країни, що приймає. Однак, це лише окремі представники мігрантського ком'юніті, за якими не можна робити висновок про всіх українських чи будь-яких інших мігрантів.

У новому регіоні України чи в новій країні жінка-мігрантка має долати часом одночасно декілька потужних викликів: де знайти роботу, як відновити доходи, як влаштувати дітей у дитячі садочки й школи та поєднати роль мами з можливістю працювати, як вивчити нову мову, як знайти/ орендувати /оплатити житло, як отримати медичні послуги, як підтвердити наявну кваліфікацію та отримані в Україні дипломи? І цей список можна продовжувати нескінченно…

Наметовий табір у Празі прийняв ромів з України
Топ

Як живуть українські біженці у наметовому таборі у Чехії

17:27, 22.07.22
Мар'я Гриневич
Мар'я Гриневич

Чи багато українських біженок вертається додому

Жінки масово повертаються в Україну разом з дітьми, часто в складні для життя умови. Чому це відбувається, адже загроза життю не зникла?

Так, статистика підтверджує, що частина жінок, не зважаючи на те, що в Україні небезпечно, повертається. Причин багато, але як економіст, відмічу саме вплив економічних факторів на прийняття рішення про повернення додому. За одним і з опитувань, кожна 20-та особа (5%), що перетинає кордон і їде в Україну, повертається через відсутність житла у місці вимушеної міграції.

Дуже багато українців тривалий час жили у родинах в інших країнах. І через певний період родини, що приймають, втомлюються й просять українців звільнити житло. Частину людей розмістили у тимчасових прихистках (гуртожитки, готелі, спортзали, тимчасові містечка, виставкові центри), що не є зручним житлом для довгострокового проживання, онлайн-роботи чи навчання дітей онлайн. У деяких країнах/громадах мігрантів можуть поселити у соціальне житло, але його небагато, порівняно з наявним попитом. Через масове переміщення людей кількість доступного для оренди у найбільш популярних серед мігрантів містах за кордоном, наприклад, у Варшаві зменшилася. Крім того, не всі мігранти мають достатньо фінансових ресурсів, аби орендувати житло у довгостроковій перспективі. Звісно орендувати житло у невеличких містах та селах легше й дешевше. Проте часто у таких місцях немає роботи, заклади освіти, медицини, соціальні служби знаходяться територіально віддалено, що ускладнює доступ до їх послуг та унеможливлює працевлаштування.

Матері не поспішають повертати дітей в Україну через фактор безпеки, прагнення створити дітям сприятливе соціальне середовище: умови для навчання, спілкування з однолітками, культурний і спортивний розвиток. Але якщо за кордоном вже немає можливості жити безкоштовно чи коштів винаймати житло, жінки з дітьми змушені їхати додому, навіть якщо там жахливі умови для життя.

Жінки постійно стикаються з нестачею власних фінансових ресурсів і неможливістю чи обмеженістю доступу до соціального забезпечення, яке пропонують міста і країни, що приймають мігрантів за кордоном. Соціальних виплат може не вистачати на забезпечення мінімально гідного рівня життя. Тому жінки активно шукають роботу. І в Польщі їм це добре вдається. Але деякі змушені повернутися додому, якщо не змогли знайти себе на ринку праці в Польщі або організувати свою роботу в Україні онлайн.

Які можливості можуть відкритися для українок в Польщі

Ви активно працюєте у сфері фінансового просвітництва серед жінок в Україні та Польщі. Чому фінансова грамотність зараз важлива та чи залишаються актуальними заощадження та фінансове планування у часи постійних змін та війни?

Я завжди під час своєї просвітницької діяльності стараюся спиратися у тому числі й на свій особистий досвід. Я є засновником та керівником всеукраїнської ініціативи Центр фінансової грамотності. Особисто мені наявність певної фінансової подушки, диверсифікація доходів (наявність декількох джерел їх отримання), інвестиції в свій професійний розвиток допомогли досить легко пережити найбільш болючі для економіки перші місяці повномасштабної війни. Я мала певні заощадження, щоб пережити час, поки був хаос невиплат заробітних плат, падіння доходів. Я мала навички та знання у різних сферах діяльності, що дозволяють мені бути мобільною на ринку праці й шукати нові напрямки застосування своїх знань та професійної реалізації. Отже, я вважаю, актуальність хоча б мінімальних заощаджень коштів та паралельно інвестиції у свій розвиток не втрачені.

А щодо фінансового планування, то все просто. Якщо людина не має фінансових цілей, вона не матиме достатньо мотивації заробляти кошти, здобувати нову професію, шукати нову роботу, долати бар’єри на шляху до зростання доходів. Наведу простий приклад. Якщо ви не плануєте своє життя й фінанси, то ви корабель, який пливе бурхливим штормовим морем без карти, знаючи лише кінцеву точку свого призначення. Можливо, жахливий шторм занесе вас на безлюдний острів без води. Можливо не маючи карти, ви потрапите на гострі рифи й розіб’єтеся, так і не досягнувши бажаної точки призначення. Можливо, вам повезе й ви потрапите туди, куди хотіли, що, проте, малоймовірно, зважаючи на довгу тривалість шляху. Але ваші шанси вижити й дістатися мети зростають, якщо ви маєте карту (план). Чим детальніша карта (чіткіше ви окреслили свої фінансові цілі й плани), тим вищі ваші шанси на успішне завершення вашого плавання довжиною у життя.

Щоб ви порадили жінкам, які опинилися в складних умовах, особливо в чужій країні?

По-перше, як не дивно, пораджу не боятися визнавати наявність проблем і просити допомоги. Більшість мігранток – успішні жінки, що мали роботу, кар’єру, бізнеси, щасливі родини, прекрасні будинки… І раптом це все втрачено. Більшість не готові відкрито про це заявити й попросити допомоги. Тому треба вчитися це робити. По-друге, раджу ширше подивитися на свій досвід та таланти. Іноді ви не можете знайти роботу у звичній вам сфері (наприклад, написання маркетинг-планів бізнесу), але, наприклад, ви б могли надавати індивідуальні консультації іншим жінкам з розвитку власного бренду або вести соціальні сторінки компаній чи блогерів. По-третє, рекомендую ширше розкрити очі й подивитися навколо, там є безліч можливостей. Під час війни багато компаній, міжнародних фондів пропонують дуже цікаві пропозиції щодо навчання, працевлаштування, стипендійної фінансової підтримки тощо, які можуть вам допомогти. Але потрібно почати шукати їх, відкрити себе для ці можливості, щоб вони увійшли у ваше життя. По-четверте, об’єднуватися з іншими жінками. Коли працюємо над якоюсь справою разом, ми сильні як ніколи. Ми б вже опустили руки, вкотре читаючи страшні новини й ридаючи над страхіттями війни… але коли за нами колектив, не хочеться підвести однодумців… і сили знаходяться. І ми діємо! Разом ми - сила!

Представник уряду Саксонії (ФРН) Олівер Шенк
Топ

Міністр ЗМІ Саксонії розповів про те, як німецькі медіа показують війну в Україні

12:00, 27.07.22
Мар'я Гриневич
Мар'я Гриневич

Новини по темі

Популярні новини

Новини про війну

Останні новини