Експерт розповів, як поліпшити систему реагування на сексуальне насильство, пов'язане з війною

Національний прес-клуб "Українська перспектива"

Краще помилитися і допомогти тому, хто не є постраждалим, ніж помилитися і відмовити тому, хто реально потребує підтримки.

Таку думку висловив спільний представник в Україні Фонду лауреата Нобелівської премії доктора Деніса Муквеге та Глобального фонду тих, хто пережив насильство, Федір Дунебабін в інтерв'ю Володимиру Доброті з Національного пресклубу "Українська перспектива", передає Соцпортал.

Розмова стосувалася системи допомоги постраждалим від сексуального насильства під час фойни та необхідності її вдосконалення на законодавчому рівні.

Федір Дунебабін наголосив, що на відміну від багатьох країн, які в рамках збройних внутрішніх чи зовнішніх конфліктів зіткнулися з проблемою сексуального насильства під час війни, Україна має розгалужену систему надання допомоги постраждалим, зокрема медичної, правової, соціальної. Але ця система є досить складною.

Але нерідко трапляється, що деякі послуги дублюються. Або не працює механізм перенаправлення, коли окремі організації не можуть надати постраждалим потрібну допомогу через нестачу ресурсів, і не знають, що таку допомогу може надати інша структура, - сказав експерт.

Зараз сервіс-провайдери активно обговорюють це питання, пропонують різні інструменти для розвитку координації, наприклад, створення стратегічних сабкластерів у регіонах. Фонд доктора Дениса Муквеге проводить семінари в різних областях України для сервіс-провайдерів, представників служб першої лінії реагування.

Федір Дунебабін повідомив, що Україна має справу з унікальною ситуацією. Він не знає жодної країни, де б влада ще під час активної фази конфлікту в такий спосіб дбала про захист прав постраждалих. Подібний досвід роботи має хіба що Колумбія, бо там військовий конфлікт триває вже понад 40 років.

Уже в перші місяці широкомасштабної агресії в Україні почали розробляти й необхідну законодавчу базу з цього питання. Було підготовлено низку законопроєктів. Деякі з них зараз перебувають на розгляді у Верховній Раді.

Федір Дунебабін зазначив, що законопроєкти насамперед мають дати визначення терміну "сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом" (СНПК). Це закладено в урядовому законопроєкті №10256 "Про облік осіб, життю та здоров'ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України".

Підходи до статусу постраждалих від СНПК пропонує проєкт закону №10132 "Про статус осіб, які постраждали від сексуального насильства, пов'язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації".

Федір Дунебабін повідомив, що сам факт визнання СНПК на законодавчому рівні - вже факт сатисфакції. В Україні є постраждалі від росіян ще з 2014 року, які за цей тривалий період часу навіть втратили віру в те, що їхні права будуть захищені.

Тепер вони зможуть сказати: так, про нас справді не забули. Чи всі вони звертатимуться за статусом постраждалих - це вже їм вирішувати. Але вони знатимуть, що в законодавстві є така можливість. І це дуже важливо, - сказав Дунебабін.

Він зазначив, що Фонд доктора Дениса Муквеге і Глобальний фонд тих, хто пережив насильство, у своїй діяльності орієнтуються на "постраждалоцентристський підхід". Інтереси та права постраждалих - у центрі процесу. Правильна комунікація з тими, хто пережив травму і готовий працювати, допомагає їм відновити контроль над своїм життям, а також не почуватися покинутими.

Розробляючи інструменти допомоги, ми не можемо пропонувати все замість постраждалих. Вони краще знають, що їм необхідно, якої допомоги потребують. І для того, щоб вони частіше зверталися до нас, нам також слід більше їх запрошувати, комунікувати з ними, радитися, - сказав Дунебабін.

Він підкреслив, що фонд не може задовольнити всі потреби постраждалих. Але шукається баланс із тим, що може запропонувати і українська держава, і міжнародна спільнота.