Чому одні люди старіють швидше за інших: генетики знайшли відповідь

Нове дослідження під керівництвом Університету Колорадо в Боулдері, опубліковане в журналі Nature Genetics, проливає світло на причини цих відмінностей.

Міжнародна команда дослідників проаналізувала дані сотень тисяч людей із британського біобанку та інших баз, виявивши понад 400 генів, пов'язаних із прискореним старінням. Це значно більше, ніж раніше встановлені 37 генів. Уперше вчені пов'язали конкретні групи генів із різними типами вікової крихкості - від когнітивного зниження до соціальної ізоляції.

Під "крихкістю" (frailty) дослідники розуміють загальний фізіологічний занепад, який супроводжує старіння. Понад 40% американців старше 65 років потрапляють під це визначення. Проблема в тому, що двоє людей можуть отримати однаково високий індекс крихкості, але з різними проявами: одна - з ясним розумом, але обмеженою рухливістю, інша - в хорошій фізичній формі, але з ослабленою пам'яттю.

"Старіння - це не одне захворювання. Існує безліч його проявів", - пояснює один зі співавторів дослідження, професор Кеннет Рокууд з Університету Далхаузі (Канада).

Щоб розібратися, які гени відповідають за різні форми вікових порушень, команда провела геномне дослідження асоціацій, зіставляючи ДНК-дані з 30 симптомами крихкості.

Деякі гени виявилися особливо важливими для окремих підтипів. Наприклад, SP1, пов'язаний з імунною функцією і хворобою Альцгеймера, виявився тісно пов'язаним із когнітивним зниженням. А FTO, ген, раніше пов'язаний з ожирінням, впливав на цілу низку вікових порушень.

"Це дослідження не тільки уточнює, які саме аспекти старіння розрізняються, а й показує, що за кожним із них стоїть своя біологія", - каже провідний автор Ендрю Гротцингер, доцент психології та нейронауки.

Автори припускають, що клінічні оцінки крихкості можна розширити, включивши шість підтипів, що дасть змогу на ранніх стадіях підбирати точкові терапії. Наприклад, людині з ознаками когнітивного старіння можна буде заздалегідь запропонувати профілактику деменції, а пацієнту з метаболічною крихкістю - заходи для запобігання діабету або серцево-судинним захворюванням.

У майбутньому можлива поява "полігенного ризику", де за аналізом ДНК можна буде визначити схильність до певного типу старіння. Головною метою, на думку вчених, залишається пошук молекулярних механізмів самого старіння - і створення препаратів, здатних їх уповільнити.

"Навряд чи ми отримаємо одну чарівну пігулку від старості", - каже Гротцингер. - "Але, можливо, нам і не потрібно сотні - достатньо кількох, кожна з яких буде спрямована на певні аспекти старіння".