Чому будинок дитини не для дитини

Такі дані оприлюднила МБО “Надія і житло для дітей”.

«Надія і житло для дітей» презентували результати дослідження стану 415 дітей в п’яти будинках дитини, що функціонують у Полтавській, Херсонській та Дніпропетровській областях, яке проводилось в 2019-20 рр.

Ранній період — час величезних можливостей, які дитина може втратити назавжди, якщо не отримує любові та індивідуального піклування, які так необхідні їй для виживання і розвитку. Дослідження у сфері нейронаук доводять, що на формування мозку впливають не лише генетичні фактори, але й життєвий досвід та середовище, в якому зростає дитина. Це і правильне харчування, і відчуття безпеки, важливі для раннього віку ігри, а також адекватна комунікація. А в будинку дитини, на жаль, ніхто з персоналу не в змозі замінити дитині маму і дати їй такі важливі речі, як тактильна близькість, турбота чи емоційний контакт. Саме через це малюки починають відставати у розвитку, — зазначила Галина Постолюк, директорка регіонального офісу МБО «Надія і житло для дітей».

Страшні цифри:

70% дітей потрапляють в будинки дитини цілком здоровими, але без піклування починають відставати в розвитку.
68% дітей мали невідповідне їхнім потребам і стану здоров’я харчування;
67,6% малюків мали лише затримки у розвитку через середовище в якому перебували;
40% дітей мають батьків, які влаштували дітей у заклади через матеріальні або соціальні причини.

Наразі 2756 дітей раннього віку залишаються в будинках дитини.