Чим люди, які все життя живуть на самоті, відрізняються від тих, хто у стосунках

При цьому суспільство зазвичай вважає "нормою" шлюб або тривалі стосунки. Вчені з різних європейських країн вирішили перевірити, як "вічні одинаки" відрізняються від людей, які коли-небудь жили з партнером або зараз перебувають у стосунках. Їхні висновки опубліковані в журналі Psychological Science.

Дослідники проаналізували дані опитувань 77 тисяч дорослих, старших за 50 років, із 27 європейських держав. Уперше вони врахували людей, які взагалі ніколи не мали серйозних стосунків, а не просто порівнювали "неодружених" із "одруженими". Результати показали, що самотні на все життя учасники мали нижчі показники задоволеності життям. Крім того, вони мали деякі особливості в особистісних рисах: порівняно з "парними" людьми вони виявилися менш екстравертними, менш відкритими для нового досвіду і менш сумлінними.

Вчені підкреслюють, що поки незрозуміло, чим саме обумовлені ці відмінності - вродженими особливостями характеру або впливом того, що люди "вибирають" самотність. Наприклад, люди з більш екстравертним характером частіше і легше заводять стосунки, а інтроверти - рідше. З іншого боку, якщо людина все ж таки вступає у стосунки, можливо, її особистість може трохи змінюватися з часом під впливом спільного життя.

Ще один цікавий момент пов'язаний із культурними нормами. У країнах, де шлюб вважається більш традиційною і важливою частиною життя (наприклад, у південноєвропейських суспільствах), самотні люди відчули більше зниження задоволеності життям. При цьому в державах зі світськішим або вільнішим ставленням до сімейного статусу ця різниця була меншою.

Дослідження також показало, що жінки, які залишилися без пари, в середньому відчували себе трохи щасливішими, ніж самотні чоловіки. А серед літніх учасників, яким уже далеко за 50, "одинаки" були частіше задоволені своїм життям, ніж люди середнього віку з тим самим статусом. Імовірно, з віком вони краще приймають ситуацію і менше стикаються з тиском суспільства.

Автори підкреслюють важливість соціальної підтримки для самотніх літніх людей: без постійного партнера їм може бути складніше вирішувати фінансові, медичні та побутові питання, особливо в разі погіршення здоров'я. Вчені закликають розробляти спеціальні програми, щоб допомагати таким людям знаходити коло спілкування та отримувати необхідну допомогу.

Джерело: Julia Stern et al., Psychological Science (2024). DOI: 10.1177/09567976241286865