Боротьба з небезпечним контентом ціною обмежень: опитування показало ставлення українців до посилення контролю в інтернеті

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати всеукраїнського опитування Active Group «Незаконний контент в Інтернеті: сприйняття загроз та підтримка регулювання».

Який небезпечний контент зустрічається в Інтернеті

Соціологічне дослідження було проведено в липні 2026 року за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Його результати свідчать про те, що більшість українців не відчувають себе захищеними від небезпечного контенту в мережі.

Так, найчастіше за останній рік українці натрапляли в Інтернеті на дезінформацію — 58,0%.

Дещо менша кількість респондентів стикалася:

• з шахрайством та фішингом — 56,1%;
• з мовою ворожнечі — 45,9%;
• з поширенням персональних даних без згоди — 22,0%;
• із закликами до насильства — 21,0%;
• з радикалізмом — 19,3 %;
• з тероризмом — 15,5%.

При цьому зовсім не стикалися з подібним контентом 23,4% — що помітно більше, ніж у травні (14,9%).

Скільки українців почуваються в мережі захищеними

Що стосується відчуття безпеки, то захищеними від небезпечного або терористичного контенту в мережі відчувають себе 37,7% опитаних:

• 13,9% — відповіли «так»;
• 23,8% — відповіли «скоріше так».

Тим часом протилежної думки дотримуються 53,9%:

• 36,7% — обрали варіант «скоріше ні»;
• 17,2% — обрали варіант «ні».

Ще 8,4% не змогли визначитися з відповіддю на це запитання.

Слід також зазначити, що порівняно з травнем відчуття захищеності дещо зросло (34,5%), а частка незахищених зменшилася (56,6%).

Кому можна довірити боротьбу з «злочинним» контентом

Результати дослідження свідчать про те, що виявлення та видалення терористичного або незаконного контенту українці найчастіше довірили б спецслужбам.

На Службу безпеки України (СБУ) вказали 39,7% респондентів (хоча в травні цей показник сягав 44,3%).

Далі йдуть:

• міжнародні суди — 20,2%;
• міжнародні організації (у тому числі правозахисні) — 19,6%;
• правоохоронні органи — 17,5%.

Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, довіряють 14,8%, українським громадським організаціям — 14,2%, громадськості та іншим утворенням — 13,7%, онлайн-платформам — також 13,7%.

Крім того, Нацраду з питань телебачення та радіомовлення обрали 11,8%, а українські суди — 8,4%.

«Примітно, що зросли обидва показники невизначеності: 20,9% не змогли відповісти, а 18,4% не довіряють жодній із перелічених інституцій — у травні таких було 9,8%», — зазначили в Active Group.

Чому регулювання контенту може бути ризикованим

За даними опитування, серед ризиків такого регулювання людей найбільше турбують:

• втручання у приватне життя — 50,5%;
• можливість зловживань — 50,3%;
• корупційні ризики — 48,9%;
• поява цензури — 36,9%.

Про помилкове видалення контенту згадали 32,2% респондентів, а про можливість тиску на опозицію — 30,4%.

Важко відповісти — 15,4% респондентів. Ще 5,4% назвали інші варіанти.

Свобода чи безпека — що для українців важливіше

У виборі між свободою та безпекою українці залишаються розділеними майже навпіл.

Максимальну свободу обирають 20,6%, а більше свободи — 27,4%. Тобто загалом на боці свободи — 48,0% опитаних.

Тим часом, більше безпеки хочуть 27,2%, а максимальну безпеку — 13,3%. Разом — 40,5% опитаних українців.

Не визначилися щодо цього питання 11,5% респондентів.

Скільки українців підтримують «європейські стандарти»

Правила видалення контенту, які відповідають європейським стандартам, підтримали б 24,2% опитаних. Ще 31,9% опитаних українців відповіли «скоріше так».

Тим часом проти цього виступають 27,2% респондентів:

• 16,3% — відповіли «скоріше ні»;
• 10,9% — відповіли просто «ні».

Не визначилися — 16,7%.

«Загальна підтримка знизилася з 67,2% у травні до 56,1%, тоді як частка противників за цей час зросла з 16,6% до 27,2%», — констатували в Active Group.

Директор компанії Олександр Позній зазначив, що українці сьогодні «фактично кажуть державі: ми готові до більш жорсткої боротьби з небезпечним контентом, але не ціною власних прав і свобод».

«Це дуже важливий сигнал для законодавців. Дослідження показує, що суспільство підтримує європейський підхід до регулювання цифрового середовища, однак очікує максимальної прозорості рішень та незалежного контролю за їх виконанням», — пояснив фахівець.

Отже, за його словами, «лише за таких умов механізми боротьби з незаконним або терористичним контентом матимуть достатній рівень суспільної довіри».

Підписуйтесь на наш канал на YouTube, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Відповідні новини читайте у розділі «Соціалка» на Соцпорталі. Приєднуйтесь до каналу «Що там із соціалкою» у Viber або в Telegram та до нашого пабліку у Facebook та Instagram. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGPT!