Близько 18% абітурієнтів не склали НМТ: що кажуть про можливе зниження прохідного балу

Як чиновники та експерти відреагували на провальні результати НМТ у 2026 році, пише «Новини.LIVE».

В Україні 18% учнів не змогли скласти НМТ навіть на мінімальний бал

Нинішня статистика успішності на національному мультипредметному тесті продемонструвала стабільність порівняно з попереднім роком.

Як повідомив заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко у коментарі журналістці «Новини.LIVE» Галині Остаповець, кількість абітурієнтів, які не впоралися з мінімальними вимогами тестування, залишається на рівні минулорічних показників.

«Наскільки мені відомо, цього року цей показник не перевищує показники минулого року. Тобто він перебуває в межах минулорічних показників. Це, як мені здається, до 18%», — зазначив чиновник.

Водночас у суспільстві розгорнулася дискусія щодо можливого пом’якшення правил відбору на державну форму навчання. Проти ініціативи знизити встановлений прохідний бар’єр зі 150 до 130 балів для низки престижних спеціальностей категорично виступила колишня міністр освіти і науки Лілія Гриневич. В ефірі «День.LIVE» вона підкреслила, що жорсткі вимоги висуваються лише до майбутніх юристів, дипломатів та медиків, оскільки ці професії вимагають найвищої кваліфікації.

На думку експерта, будь-які зміни умов у розпал вступної кампанії є порушенням принципу рівності.

«Так, цього року під час НМТ дійсно були дуже складні випробування, але вступна кампанія вже триває, і всі абітурієнти мають перебувати в рівних умовах та заздалегідь знати правила. Я вважаю, що зараз змінювати правила в ході вступної кампанії, яка вже розпочалася, абсолютно неправильно», — переконана колишня очільниця відомства.

Лілія Гриневич детально роз’яснила логіку запровадження існуючих обмежень. Вона пояснила, що поріг балів для вступу пов’язаний із ризиками, які несуть у собі помилки некомпетентних фахівців у критично важливих сферах.

«І потрібно пам’ятати, що таке 150 балів. Цей поріг у 150 балів встановлено лише для суспільно значущих спеціальностей із високим конкурсом, які передбачають, що туди мають вступати найкращі абітурієнти. Адже це медицина, право, міжнародна діяльність — це фактично спеціальності, які передбачають дуже велику відповідальність за результати своєї діяльності. Помилки таких фахівців можуть обійтися надзвичайно дорого. І саме тому встановлено цей поріг у 150 балів. Він встановлений не для всіх спеціальностей. Тому зараз, під час вступної кампанії, раптово знижувати поріг для цих спеціальностей видається дещо дивним», — підкреслила вона.

Поряд із цим екс-міністр звернула увагу на інший нюанс проведення тестування, який безпосередньо впливає на справедливість оцінювання в умовах воєнного стану. Вона погодилася з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем, який раніше вказав на істотну різницю в психологічному та фізичному стані підлітків із різних регіонів України через повітряні атаки РФ.

«Інша проблема, яку, справді, і в цьому я підтримую пана Лубінця, яку він підняв, — це нерівні умови складання іспитів. У зв’язку з тим, що, наприклад, ті абітурієнти, які йшли складати іспити після нічної атаки в Києві, звичайно, опинилися в інших умовах і майже не спали всю ніч. В інших умовах, ніж ті, хто складав іспити, скажімо, у Львові після нормальної ночі, і вони змогли виспатися», — підсумувала Лілія Гриневич.