Археологи виявили доказ того, що єгиптянин міг служити в римській армії і дійшов аж до Йорка

Дослідження опубліковано в журналі Britannia.

Важливо: це не прямий доказ на кшталт напису з ім'ям солдата. Ніхто не знайшов табличку з фразою "я єгиптянин і служу в Йорку". Ідеться про непрямий, але дуже незвичний археологічний доказ: посудини такого типу майже не трапляються за межами Єгипту та Нубії.

Тож знахідка може свідчити про людину, яка походила з Єгипту, довго жила там або служила в єгипетських частинах Римської імперії, а потім опинилася в Ебораку - так за римських часів називався Йорк. Такий предмет міг бути його особистою річчю, пов'язаною зі звичкою користуватися кохлем.

Деталі

Посудину знайшли під час розкопок York Archaeological Trust у 1983-1984 роках на ділянці 24-30 Tanner Row у Йорку. Знахідка походила з шару кінця II століття нашої ери - часу, коли територія біля римського військового центру активно розвивалася як цивільне поселення.

Спочатку пляшечка не виглядала сенсацією. Це був невеликий скляний флакон з незвичайною формою і внутрішньою порожниною. Через десятиліття Гіларі Кул, фахівець із римського скла, переглянула архівні матеріали і помітила, що посудина схожа не на звичайний флакон для олії або парфумів, а на єгипетські пляшечки для кохлю.

Кохль - це темна косметика для очей. У Єгипті та Судані її використовували протягом тисячоліть. Зазвичай кохль зберігали в маленьких посудинах, звідки його діставали тонкою паличкою і наносили навколо очей. Тому форма пляшечки була важлива: вузька внутрішня порожнина допомагала зберігати і витягувати речовину.

Йоркська посудина якраз мала таку особливість. Вона відрізнялася від типових римсько-британських скляних флаконів, які частіше використовували для олій, ароматичних речовин чи інших рідин. На думку дослідниці, форма і будова знахідки найкраще пояснюються тим, що це була саме посудина для кохлю.

Головна інтрига в тому, що такі предмети майже не знаходять у римській Британії. У статті підкреслюється: посудини для кохля звичайні для Єгипту, але за межами Єгипту і Нубії їхні сліди рідкісні. Якби це був широко поширений товар або популярний сувенір, археологи, ймовірно, знаходили б такі речі в Британії частіше.

Тому автор пропонує більш "особисте" пояснення. Пляшечка могла належати людині, пов'язаній з Єгиптом: єгиптянину, жителю східних провінцій імперії або солдату, який служив у Єгипті і перейняв місцеву звичку користуватися кохлем. У римській армії люди часто переміщалися на величезні відстані, і така особиста річ могла потрапити на північ імперії разом із власником.

Чому це важливо

Знахідка показує, наскільки рухливим був римський світ. Йорк знаходився далеко від Єгипту, але Римська імперія з'єднувала різні регіони військовими, адміністративними та торговими маршрутами. Люди могли служити в одному кінці імперії, а потім опинитися в іншому - разом зі своїми речами, звичками та культурними практиками.

Особливо цікавим є побутовий бік відкриття. Археологія часто розповідає про війни, укріплення і монети, але маленька косметична пляшечка дає більш живий образ минулого. Вона змушує уявити конкретну людину в римському Йорку - можливо, солдата або ветерана, який зберігав звичку, пов'язану з Єгиптом.

При цьому висновок залишається обережним. Посудина не доводить, що її власник точно був етнічним єгиптянином. Але вона показує, що в римській Британії могли бути присутніми люди з єгипетським досвідом, походженням або культурними звичками.

Бекграунд

Йорк, або Еборак, був одним із найважливіших центрів римської Британії. Тут знаходилася військова база, а поруч розвивалося цивільне поселення. Такі місця часто були багатонаціональними: військові частини, ремісники, торговці та сім'ї солдатів могли приїжджати з різних частин імперії.

Зв'язки Йорка з Єгиптом не обмежуються однією пляшечкою. У тексті дослідження і переказах знахідки згадуються інші єгипетські або східні сліди в римській Британії, включно з культами і предметами, пов'язаними з богами єгипетського походження. Це не означає масової присутності єгиптян, але показує, що культурні зв'язки між далекими провінціями існували.

Цікаво й те, як знахідку було розпізнано. Посудина пролежала в археологічних матеріалах десятиліттями, перш ніж її значення стало зрозумілим. Це звичайна ситуація для археології: старі колекції можуть давати нові відкриття, коли їх переглядають фахівці з іншим питанням або новим досвідом.

Джерело

Дослідження: H.E.M. Cool, "An Egyptian at York?", Britannia, 2026. DOI: 10.1017/S0068113X26100737. Стаття опублікована Cambridge University Press 24 квітня 2026 року.