Археологи 30 років вважали ці кістки коров’ячими — виявилося, що це ведмідь і кабан

Тепер вчені перевірили старі фрагменти за допомогою аналізу білків. Результат виявився несподіваним: серед них не було жодної корови. Кістки належали ведмедю та дикому кабану. Таким чином, один із найвідоміших аргументів на користь дуже ранньої появи домашніх тварин в Ірландії фактично зник.

«Корова» була старшою за перших відомих фермерів Ірландії

Історія почалася на стоянці Ferriter’s Cove — невеликій бухті на півострові Дінгл у графстві Керрі.

Розкопки тут проводилися в 1980-х і 1990-х роках під керівництвом археолога Пітера Вудмана. Серед кам’яних знарядь, вогнищ, мушель і кісток диких тварин дослідники виявили кілька фрагментів, які за їхньою формою визначили як кістки домашньої великої рогатої худоби.

Одну з таких кісток було безпосередньо датовано 4450–4270 роками до н. е. Це виявилося несподівано ранньою датою: надійні ознаки поширення землеробського неоліту в Ірландії з’являються пізніше, приблизно на рубежі V–IV тисячоліть до н. е.

Тому виникла інтригуюча версія: можливо, ірландські мезолітичні мисливці-збирачі контактували з землеробами континентальної Європи за кілька століть до того, як сільське господарство остаточно поширилося по острову.

Знахідка десятиліттями не давала археологам спокою

«Корова Керрі» погано вписувалася в загальну археологічну картину.

Інших настільки ж надійних свідчень про домашніх тварин такого віку в Ірландії виявити не вдалося. Тому дослідники пропонували різні пояснення незвичайної знахідки.

Можливо, це була ознака дуже ранньої, але невдалої спроби землеробів оселитися на острові. Можливо, сама тварина не потрапляла до Ірландії, а мисливцям-збирачам якимось чином доставили шматок м’яса з Британії чи континентальної Європи.

Як би там не було, знаменита кістка продовжувала фігурувати в наукових публікаціях як найдавніший передбачуваний приклад домашньої тварини на островах Ірландії та Британії.

Тепер виявилося, що пояснювати цю загадку взагалі не було потреби.

Сучасний аналіз виявив те, чого не можна було визначити за формою

Команда Мартіна Мушерона з University College Dublin повернулася до оригінального матеріалу з Ferriter’s Cove, який зберігається в University College Cork.

Кістки відправили до лабораторії CNRS у Ліллі (Франція) і дослідили методом ZooMS — Zooarchaeology by Mass Spectrometry.

Він дозволяє визначати біологічний вид за молекулами колагену, що збереглися в кістці. Різні групи тварин мають дещо відмінні послідовності білків, тому мас-спектрометрія дозволяє отримати своєрідний молекулярний «відбиток».

Цей метод особливо корисний для невеликих або пошкоджених кісткових фрагментів, які важко надійно ідентифікувати лише за їхнім зовнішнім виглядом.

Саме ZooMS показав, що зразки, які раніше приписували домашній худобі, насправді походять від ведмедя та дикого кабана.

Один із головних доказів раннього скотарства зник

Наслідки переідентифікації досить суттєві.

За даними дослідників, після виключення кісток з Ferriter’s Cove наразі немає надійних археологічних доказів того, що домашня велика рогата худоба була присутня в Ірландії до 4000 року до н. е.

Зникає й пов’язаний із цією знахідкою аргумент про ранній контакт між місцевими мезолітичними мисливцями-збирачами та неолітичними фермерами.

Але тут важливо не вдатися до зворотного перебільшення.

Нова робота не довела, що землеробство з’явилося в Ірландії пізніше, ніж вважалося. Основна хронологія неоліту ґрунтується на безлічі незалежних знахідок і вже давно не залежить від однієї «корови».

Ferriter’s Cove був насамперед винятком із загальної картини — надзвичайно раннім і суперечливим свідченням. Тепер цей виняток зник.

Історію появи фермерів не переписували з нуля

Ще до нового аналізу археологічні дані показували, що справжній перехід до сільського господарства відбувся значно пізніше, ніж передбачала «корова Керрі». Дослідження хронології ірландського неоліту вказують на стрімке зростання землеробської активності приблизно з 3750 року до н. е.

Нове дослідження скоріше змінює передісторію цього переходу.

Раніше можна було припускати, що домашня худоба або контакти з землеробами з’явилися в Ірландії за сотні років до повноцінного неоліту. Тепер знаменитий матеріальний доказ такої версії більше не можна використовувати.

Це повертає археологічну картину до простішої моделі: мезолітичні спільноти продовжували жити мисливством, збиральництвом і рибальством, поки близько 4000 року до н. е. на острові не почалися значно глибші зміни.

Зате з’явилася нова загадка — що за ведмідь жив в Ірландії

Переідентифікація кісток розкрила одну давню загадку й одразу створила іншу.

Вчені поки що не встановили, якому саме ведмедю належали останки. Зараз проводяться додаткові аналізи, які мають допомогти визначити, чи був це бурий ведмідь, чи тварина, генетично ближча до білих ведмедів.

Ведмеді дійсно жили в доісторичній Ірландії, перш ніж зникли звідти кілька тисяч років тому.

Тому самі кістки аж ніяк не втратили наукової цінності після того, як перестали бути «коров’ячими». Навпаки, вони потенційно можуть надати нові дані про історію ірландських ведмедів та їхнє зникнення.

Поки що, однак, писати, що вчені знайшли в мезолітичній Ірландії білого ведмедя, не можна — вид ще встановлюють.

Чому археологи могли помилятися десятиліттями

Історія Ferriter’s Cove добре ілюструє, чому музейні та університетські колекції час від часу варто досліджувати заново.

Три десятиліття тому археологи значною мірою покладалися на анатомічну форму кісток. Якщо зберегся лише невеликий фрагмент, розрізнити схожі елементи скелета великих ссавців буває складно.

Сучасні молекулярні методи дозволяють отримувати інформацію, якої раніше дослідники просто не мали.

ZooMS уже використовується для ідентифікації погано збережених кісток древніх людей і тварин, а старі археологічні колекції стають особливо перспективним матеріалом: іноді для нового відкриття взагалі не потрібно проводити нові розкопки.

У даному випадку достатньо було повернутися до кількох кісток, які десятиліттями лежали у сховищі, щоб знаменита «корова» зникла з ірландської передісторії.

Джерело

Публікація:«No sacred cows: ZooMS identification of the Late Mesolithic bone assemblage at Ferriter’s Cove, Co. Kerry, Ireland».

Автори: Мартін Мушерон, Грем Уоррен, Кейт Канне, Бенджамін Гірі, Маргарет Маккарті, Барра О’Доннабайн, Фабріс Брей, Ліза Гарбе.

Видання: PAST 113, літо 2026 р., The Prehistoric Society, сторінки 1–2.