Експерт розповів про наслідки меморандуму з МВФ

Меморандум з МВФ офіційно ніхто так і не оприлюднив. У Нацбанку пояснюють, що цей документ є конфіденційним і оприлюднять його тільки після засідання Ради директорів МВФ. А воно відбудеться 20 березня.

Тим часом в партії «Батьківщина» вирішили не чекати і опублікували начебто справжній варіант меморандуму. Зокрема, влада обіцяє МВФ, що Верховна Рада прийме до кінця квітня 2017 комплексну пенсійну реформу, яка вступить в силу з 1 січня 2018 року. У документі не йдеться безпосередньо про підвищення пенсійного віку. Крім цього, в нібито достовірному меморандумі йдеться про гнучкій системі виходу на пенсію і про збільшення особистого стажу.

Як меморандум з МВФ позначиться на простих громадянах, в ефірі радіостанції Голос Столиці припустив юрист Центру соціальних і трудових досліджень, активіст Соціального руху Віталій Дудін.

Погодьтеся, доволі багато спекуляцій стосовно реформи пенсійної системи. В уряді поки що не можуть дійти згоди стосовно того, як вона повинна виглядати. Що ви думаєте з цього приводу?

— Головна думка полягає в тому, що наш уряд хоче дещо обманути народ і в той же час виконати зобов'язання перед кредиторами, МВФ. Вони відмовилися від підняття пенсійного віку, але хочуть впровадити інші зміни, які поки що у населення якось серед громадськості не обговорювалися. Зокрема, йдеться про створення накопичувальної пенсійної системи, яка не гарантує підвищення реальних пенсій, та прийняття нового Трудового кодексу. Ось, власне, прийняття останнього документа — це дуже різкий крок, оскільки пропонується прийняти, фактично, нову трудову конституцію на за згодою соціальних партнерів, а на вимогу зовнішньої сили — МВФ.

У меморандумі, який представили в «Батьківщині», зокрема, передбачається скорочення витрат на пенсії в розмірі не менше 3% ВВП у довгостроковій перспективі. Порівняно з рівнем витрат в 2016 році, і в тому числі за рахунок збільшення ефективного трудового стажу для виходу на пенсію. Про що саме йде мова?

— Це можна розуміти у різних вимірах, залежно від того, який шлях обере Кабмін. З одного боку, може йтись про дійсно збільшення необхідного стажу для виходу на пенсію, а з іншого боку, можуть здійснюватися якісь стимули, покликані на продовження трудового життя наших громадян. Але це пов'язано з тривалістю життя як такою. Тобто якщо будуть запроваджені якісь додаткові захисні гарантії для працюючих пенсіонерів, то я впевнений, що залюбки багато людей і так продовжать свою роботу. Зокрема, досвід Словенії тут дуже багатий, там пенсіонери мають і додаткові відпустки, їх не примушують до випробувального терміну, та вони користуються іншими пільгами для того, щоб одночасно і працювати, і отримувати пенсію.

Ця загальна система має застосовуватися до всіх видів зайнятості, за винятком обмеженого переліку небезпечних професій. І цікаво, що для таких професій будуть введені додаткові ставки ЄСВ, які будуть виплачуватися роботодавцями, які будуть накопичуватися на персоніфікованих рахунках і використовуватися як проміжне фінансування. Йдеться про окремі якісь пенсійні рахунки?

— Швидше за все, у такому форматі планується створення тої накопичувальної пенсійної системи. Спочатку передбачалося, що відрахування у розмірі 2%, а потім 7% від зарплати будуть здійснюватися працівниками. Якщо ж цей обов'язок буде покладено на роботодавців, то, звичайно, ця реформа не буде настільки болісною і не відобразиться на сьогоднішньому добробуті працюючих українців. Якщо дійсно роботодавці будуть обирати якісь надійні такі фонди, які будуть ці кошти ефективно використовувати, у такому разі негативні соціальні ефекти будуть пом'якшені.

Наскільки прийнятний варіант змішаної пенсійної системи, коли одночасно існують солідарна і накопичувальна системи?

— Швидше за все, на першому етапі так і буде. Солідарна система залишиться основною. І лише в такому пілотному порядку буде запроваджуватися накопичувальна пенсійна система. Але це вимагає змінити підхід адміністраторів, покращити рівень управління, та створення такого середовища для того, щоб ці кошти ефективно використовувалися. Йдеться про надійні інвестиційні фонди, які зможуть використовувати гроші у якихось операціях з цінними паперами.

Згідно із начебто достовірним варіантом меморандуму до кінця червня Україна ще зобов'язується почати середньострокову програму скорочення зайнятості в державному секторі. Якщо розглядати гіпотетичну ймовірність цього, то про які групи бюджетників ми можемо говорити в першу чергу?

— Передусім там названі медичні працівники та освітні. На жаль, наша держава не зробила висновків із попередніх років. Скорочення бюджетників у цих сферах сприяло зростанню безробіття, збільшенню тиску на соціальні фонди, які виплачують допомогу по безробіттю цим категоріям, та вплинуло на зменшення купівельної спроможності. Тобто ці реформи, такі прості на перший погляд, можуть створити проблеми як у близькій перспективі, так і в далекій. І, звичайно, не слід обходити питання доступності послуг і в сільській місцевості, зокрема. І я боюся, що найближчим часом із проблемами зіштовхнуться ще працівники культури, адже їх з цього року вже можна переводити на строкові контракти тривалістю від одного до трьох років. Тому цей рік першими такими жертвами реформ стануть лікарі, вчителі та працівники культури. І звичайно, з прийняттям нового Трудового кодексу, який теж включений до меморандуму, це буде зробити простіше, тому що профспілка не зможе перешкоджати звільненню, скажімо, через прогул або невиконання своїх трудових обов'язків.

На вашу думку, чи побачимо ми оприлюднений меморандум 20 березня?

— Я боюся, що наша влада вже звикла до таких непрозорих відносин з МВФ, тому офіційний текст буде відкладатися на потім, але я впевнений, що його кінцевий варіант не буде відрізнятися від того тексту, який вже оприлюднений різними політичними силами. Тому що написаний він, в принципі, у звичному стилі, рекомендації, які даються різним країнам третього світу. На жаль, Україні зараз даються саме такі погані рекомендації — звільнити бюджетників та спростити умови найму, розширити підстави для застосування гнучкої зайнятості, та зменшувати різні соціальні виплати, і одночасно зі зростанням тарифів.

Як повідомляв Соцпортал, у Києві говоритимуть про справедливу мінімальну зарплату для українців.