Знайдено одну з найдавніших водойм Риму - їй понад 2200 років

Відкриття зробила команда археологів під керівництвом професора Марчелло Моджетти з Університету Міссурі (США).

За попередніми оцінками, конструкція була створена приблизно 250 року до н. е., а окремі її елементи можуть бути ще старшими. Вчені припускають, що це одна з найдавніших споруд монументальної архітектури в Римі, що не належать до храмів або оборонних стін.

"Ми отримали унікальний шанс побачити, як ранні римляни експериментували з містобудуванням, - каже Моджетта. - Цей резервуар розташований у самому центрі міста, поруч із головними перетинами вулиць. Можливо, він був частиною форуму - громадського простору, де вирувало життя давньоримського суспільства".

Це відкриття доповнює попередні знахідки дослідників у Габії, включно з так званою "Будівлею зони F" - терасним комплексом, вбудованим у схил стародавнього вулканічного кратера. Ці дані підтверджують вплив грецької архітектури на римську - використання терас, кам'яних площ і значних громадських просторів, що відображають не тільки функціональність, а й політичне значення.

Габії - особливий пам'ятник в історії Риму. Коли сам Рим забудовувався новими будівлями, приховуючи стародавні шари, Габії до 50 року до н. е. виявилися майже повністю покинутими. Це дало змогу зберегти старовинне планування міста і фундаменти будівель у відмінному стані.

Італійське Міністерство культури присвоїло Габії статус археологічного парку. Тут працює міжнародна команда в рамках проєкту Gabii Project, який з минулого року очолює професор Моджетта.

Наступного літа археологи продовжать розкопки в районі резервуара, зокрема дослідять навколишню бруковану площу і таємничу "аномалію", виявлену за допомогою тепловізійного сканування. Вчені припускають, що це може бути храм чи інша монументальна споруда.

"Якщо поруч знаходився храм, це пояснює деякі артефакти, знайдені всередині резервуару, - каже Моджетта. - Там були посудини, лампи, флакони з парфумами і чаші з незвичайними знаками. Можливо, ці предмети використовувалися як ритуальні дари і були залишені під час символічного закриття водойми близько 50 року н. е."