Зеленський підписав закон про обов'язкову евакуацію, проти якого виступали правозахисники. Подробиці

Коаліція правозахисних і гуманітарних організацій просила президента ветувати закон №4775-ІХ про евакуацію та захист дітей, тому що документ може порушувати права людини.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про врегулювання питання проведення обов'язкової евакуації.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на картку закону на сайті парламенту.
Документ визначає порядок евакуації населення з населених пунктів, розташованих на територіях активних і можливих воєнних (бойових) дій, умови розміщення та забезпечення евакуйованих осіб, а також окремі правила захисту дітей у таких умовах.
Раніше коаліція правозахисних і гуманітарних організацій, що працюють із людьми, які постраждали через війну, закликала президента України ветувати закон №4775-ІХ. Йдеться про документ, який покликаний врегулювати евакуацію, розміщення та забезпечення евакуйованих, а також захист дітей на територіях активних і можливих бойових дій. На думку авторів звернення, у нинішньому вигляді закон може призвести до порушень прав людини і норм міжнародного гуманітарного права.
Верховна Рада ухвалила закон 10 лютого 2026 року (в цілому; за - 259 голосів).
Що найбільше тривожить правозахисників
1) Ризик розлучення сімей. Закон дозволяє військовим адміністраціям ухвалювати рішення про примусову евакуацію дітей за письмовою пропозицією військового командування. Якщо батьки відмовляються супроводжувати дитину або не можуть цього зробити, евакуація може пройти без них, а дитину можуть "відібрати" без позбавлення батьківських прав. Далі в документі прописано механізм, який, за оцінкою коаліції, фактично пов'язує відмову/неможливість евакуації із загрозою втрати батьківських прав.
2) Нова, занадто широка причина для позбавлення батьківських прав. Закон додає підставу на кшталт "ухилення від забезпечення безпечних умов життя дитини" - і, як зазначають автори звернення, формулювання не обмежене лише ситуаціями евакуації. Це може призвести до розширювального тлумачення в умовах війни, коли загрози часто виникають через бойові дії, а не через поведінку батьків.
3) Небезпека "інституціоналізації" дітей. Якщо прийомних сімей та сімейних форм влаштування буде недостатньо, примусова евакуація може закінчитися масовим розміщенням дітей в установах, що суперечить курсу на деінституціоналізацію та міжнародним зобов'язанням з прав дитини, вважають правозахисники.
4) Примус без чітких гарантій. У зверненні йдеться про те, що закон допускає примусові заходи під час обов'язкової евакуації, але не пояснює, що саме вважається "примусом", де межі та які процесуальні гарантії є у людей. Там же критикують норму про можливе обмеження свободи пересування на територіях, звідки оголошено евакуацію.
5) Колізії та техошибки. Коаліція вказує на суперечності між змінами до Кодексу цивільного захисту, Сімейного кодексу та закону "Про захист дитинства", а також на техніко-юридичні недоліки (включно з нумерацією норм і різнобій у термінології "житлові/житлові приміщення").
Чого вимагали автори звернення
Організації просили президента застосувати вето і повернути закон до парламенту на повторний розгляд, доопрацювавши його за участю гуманітарних, правозахисних і профільних експертних організацій. Серед підписантів - ZMINA, "Восток SOS", "Право на захист", "Донбас SOS", "КримSOS" та інші.
- Відбитки пальців дітей у глині віком 15 000 років знайшли археологи
- Відстрочка для багатодітного вітчима: які умови діють при утриманні чужих дітей
- У яких випадках сім'ю з дітьми можуть виселити навіть за наявності прописки
- Виїзд за кордон не звільняє від аліментів: як працює міжнародне стягнення виплат
- Учені з'ясували, як здоров'я батька впливає на дитину ще до зачаття
- Допомога на дітей: кому належить одноразова виплата 6500 гривень, пояснили в Мінсоцполітики
Мар'я Гриневич, проєктна менеджерка, журналістка, співавторка Путівника Священні гори Подніпров'я, Курсу лекцій: Культова топографія Середньої Наддніпрянщини.














