Засновниця "Дождя" записала істеричне відео і попросила співробітників, які звільнилися, повернутися
Слідом за Латвією ліцензію на мовлення "Дождю" анулювали і в Литві.
У Литві мовлення телеканалу "Дождь" припиниться вже з 8 грудня. Про це повідомляє видання Delfi з посиланням на Литовську комісію з радіо і телебачення.
Нагадаємо історію подій. Наприкінці листопада розгорівся скандал, спричинений словами телеведучого Олексія Коростельова. Журналіст у прямому ефірі, закликаючи глядачів писати про порушення під час мобілізації, сказав, що телеканал зможе допомогти російським військовослужбовцям із оснащенням на фронті. Не дивлячись на звільнення ведучого та офіційні пояснення керівництва "Дождя", в Латвії вирішили анулювати ліцензію на мовлення. Як виявилося, "застереження" у прямому ефірі було не першою "помилкою" телеканалу. До цього там примудрилися показати мапу Криму у складі РФ і назвати армію окупантів "нашою", за що канал був оштрафований.
Коростельова було звільнено, кілька співробітників "Дождя" пішли слідом за ним.
Після рішення литовської комісії у засновниці телеканалу Наталії Сіндєєвої, схоже, здали нерви, і вона в себе в Телеграм-каналі опублікувала доволі істеричне відео, на якому плаче і просить Льошу (Олексія Коростильова), Роменського (Володимир Роменський звільнився на знак протесту) і Риту (Маргарита Лютова звільнилася після звільнення Коростильова на знак протесту) повернутися. Водночас Сіндєєва, розуміє, що жителі України таке її рішення сприймуть різко негативно:
...Українці нас не пробачать... А як у цій ситуації дати телеканалу жити?! Як?!
Відомий опозиційний журналіст і публіцист Олександр Невзоров уже прокоментував це відео на своєму Телеграм-каналі:
Відео, яке пояснює все. Воно пояснює, чому в росії править путін, чому в країні фашизм, чому російська інтелігенція не здатна ні на боротьбу, ні на перемогу, і все завжди перетворить на істерику. Вам стане остаточно зрозуміло, що злом системи "зсередини" неможливий. Бо - "не все так однозначно". Коротше, хлопчика, який хотів зібрати "теплі дрібнички і цукерки" для путінських вовкулаків, тепер благають повернутися на канал.
Як і в історії зі скасуванням в'їзних віз у деякі європейські країни для громадян РФ цього літа, заборона мовлення на території двох прибалтійських держав телеканалу "Дождь" набирає обертів у російськомовному сегменті інтернету. Ті, хто підтримує цей телеканал, називають те, що сталося з ним, сумною "помилкою". Мовляв, у такий спосіб Латвія і Литва мало не стали на бік Кремля, який заборонив роботу "Дождя" на території РФ (після чого, власне, телеканал "переїхав" працювати в Ригу, отримавши всілякі гранти від благодійних фондів). При цьому наводиться один аргумент - тележурналісти намагаються достукатися до російського обивателя (латвійського і литовського глядача, напевно, теж), і тим самим сприяють якнайшвидшій перемозі України над Росією. Мовляв, ну обмовилися, ну що ж, навіщо карати анулюванням ліцензії?
Ось нова допомога приспіла: журі журналістської премії "Редколегія" випустило заяву на підтримку телеканалу "Дождь". Далі - текст заяви:
Рішення позбавити телеканал "Дождь" ліцензії на мовлення в Латвії надасть велику допомогу російській агресії в Україні, відсуне перемогу над агресором, полегшить тоталітарному режиму Путіна боротьбу з інакомисленням у Росії та з демократичними силами в розсіянні.
Ті, хто ухвалили це рішення, і ті, хто своїм наклепом на журналістів "Дождя" провокували це рішення, допомогли не Україні, яка б'ється, і не Європі, яка чинить опір, вони підтримали агресора, зробили йому великий подарунок, зробили серйозний внесок у його військовий потенціал. Адже в сучасному світі цей потенціал складається не тільки з військової живої сили, з військової техніки і боєприпасів. До нього входять і інформаційно-пропагандистські "війська". Ось їх-то тим, хто закрив ліцензію "Дождя", вдалося зміцнити і посилити.
Для довідки: "Редколегія" - незалежна премія для російськомовних журналістів, яку 2016 року заснувала благодійна організація Sreda Foundation Бориса Зіміна. Премією "Редколегія" щомісяця нагороджують авторів текстів, опублікованих у незалежних ЗМІ російською мовою.
Хочеться додати тільки одне. З моменту повномасштабного вторгнення армії РФ на територію України закрилося кілька українських медіахолдингів, багато журналістів залишилися безробітними. При цьому багато хто продовжує працювати в ЗМІ навіть безкоштовно, розуміючи, що це їхній внесок в інформаційній війні. Багато представників українських ЗМІ залишили свої ручки, мікрофони і телекамери і вирушили воювати в лавах ЗСУ. На початок червня (6 червня - День журналіста України) було відомо вже про 39 загиблих представників ЗМІ (як українських, так і зарубіжних), які загинули на території України. Напевно на даний момент ця цифра набагато більша.