Як за три роки війни змінився портрет українок, які виїжджають за кордон
Українки приймають рішення залишатися чи виїжджати з країни, керуючись не лише матеріальними факторами, а й почуттям стабільності, впевненістю в майбутньому та соціальними зв’язками.
Про це свідчать результати дослідження "Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати", передає Соцпортал.
Важливою зміною щодо виїзду в з України стало те, що спершу батьківщину покидали більш заможні громадяни, які мали кращу освіту, знання інших мов, зв'язки за кордоном. Нараз ж на міграцію наважуються менш забезпечені українки, яким важко звести кінці з кінцями на батьківщині. При цьому 74% жінок повідомили, що їхні доходи знизилися порівняно з довоєнним періодом, і лише у 6% дохід зріс.
Старші та заможніші жінки частіше не планують еміграцію — ймовірно, вони міцніше вкорінені та позитивніше оцінюють своє майбутнє на батьківщині.
Власне житло для багатьох - символ стабільності, своєрідний якір. На другому місці - впевненість у майбутньому: розуміння, чи є в майбутньому сенс залишатися в країні, народжувати дітей, інвестувати в професію, будувати плани, - зазначає співавтрка дослідження Наталя Заїка.
Навпаки, тим, хто опинився у вразливому становищі, важче бачити перспективи, і вони частіше замислюються про від'їзд. Слабшу мотивацію залишатися також демонструють ті, хто вже встиг пожити за кордоном і повернутися. Цікаво, що наявність маленьких дітей, проживання в сільській місцевості або статус ВПО самі по собі практично не впливають на прагнення залишитися.
За словами дослідниці, щоб українці обирали життя на батьківщині, країні доведеться виправити безліч проблем: дисбаланси на ринку праці, відсутність безпеки, брак гідних доходів, житла, якісної інфраструктури.
За словами дослідників, це важливо враховувати при розробці державної політики та покращувати умови всередині країни.