Як Україна змінювалася за 10 років: головний аналіз реформ та їхнього впливу

Результати цього десятиліття підсумовані в "Білій книзі реформ - 2025", яка вперше надає системний огляд ключових змін у 16 сферах і підбиває підсумки всього процесу реформ за останні 10 років. Як зазначають автори документа, "Біла книга реформ - 2025" ґрунтується на даних Індексу реформ - оцінці значущих законодавчих ініціатив, - і фіксує, що позитивні зміни роблять Україну "економічно вільнішою, стійкішою, обмежують можливості для корупції". Запровадження таких понять, як прозорість влади та цифровізація держпослуг, стало можливим завдяки цій комплексній оцінці.

"Білу книгу реформ", яка, на нашу думку, є найбільш комплексним оглядом реформ в Україні за останні 10 років, - підкреслила Ілона Сологуб - наукова редакторка "Вокс Україна".

На її думку, успіх реформ багато в чому залежав від політичної волі та забезпечення незалежності ключових інституцій. Як нагадала Ілона Сологуб:

"Головна умова реформ - це політична воля" (що підтверджується досвідом реформ у банківській сфері та фінансах). Утім, реформи часто потребують кількох ітерацій та посиленої підтримки суспільства, а спроби їхнього скасування (наприклад, через конституційну систему) - як у випадку з електронним декларуванням, показали крихкість досягнутого прогресу.

Економіка

За останні 10 років Україна домоглася помітної макроекономічної стабілізації. Після кризи 2014-2015 років регуляторна політика НБУ повернула курс гривні до прогнозованого рівня і знижувала інфляцію. Суттєву роль зіграла реформа банківського сектору: очищення кредитного портфеля та запровадження страхування вкладів. У результаті на початку 2022 року національна банківська система виявилася готовою до зовнішніх шоків, і криза ліквідності минула без системного краху.

• Досягнення: фіксація інфляції в помірних межах, зниження ставки Центрального банку, зміцнення банківського нагляду. Проведено податкові та пенсійні реформи (часткове запровадження накопичувальної системи та зміни вікового порогу). Україна продемонструвала стійке зростання ВВП у доковідні роки: ВВП зріс з 59 млрд USD у 2014 до 200 млрд USD у 2019 (МВФ).

• Виклики: високе боргове навантаження (держборг зріс із 40% ВВП у 2014 році до ~80% до 2022 року) і дефіцит бюджету через вплив війни. Економіка залишалася чутливою до зовнішніх коливань (сировинних цін і військових ризиків), а інвестиційний клімат після 2022 року різко погіршився. Відставання інфраструктури та бюрократичні бар'єри все ще стримують розвиток галузей.

Бізнес-середовище

Реформи у сфері підприємництва та торгівлі принесли помітний прогрес. Україна поліпшила позиції у світових рейтингах: за даними Світового банку, 2020 року вона посіла 64-те місце зі 190 країн у рейтингу Doing Business, демонструючи щорічне підвищення завдяки реформам. Це відображає спрощення реєстрації бізнесу, зниження адміністративних бар'єрів, цифровізацію державних послуг (наприклад, система електронних закупівель Prozorro, електронна реєстрація документів через портал "Дія"). Зокрема, експерти підкреслюють, що "більший прогрес був у напрямку бізнес-середовища" - зокрема через скорочення перевірок, посилення конкуренції та розширення доступу до нових ринків.

• Досягнення: зростання рівня підприємницької активності та припливу інвестицій (до війни приплив прямих інвестицій збільшився у 2 рази порівняно з 2014 роком). Зміни законодавства спростили експорт-імпорт: підписання зон вільної торгівлі з ЄС та іншими партнерами полегшило доступ до зовнішніх ринків. Розвивалася цифрова економіка та інноваційні сектори.

• Виклики: все ще існують вузькі місця та корупційні схеми в бізнес-процесах. Численні ліцензії та дозволи (особливо на землю і будівництво) підвищують витрати компаній. Система судочинства і непередбачувана фіскальна політика знижують довіру інвесторів. Пандемія і військові дії посилили проблеми малих і середніх підприємств: багато мікро- і малих підприємств пішли в тінь або припинили діяльність.

Державне управління та боротьба з корупцією

Реформи в державному управлінні йшли за кількома фронтами. З 2015 року успішно реалізовано децентралізацію: владу і фінанси передано з центру на місцевий рівень, що підвищило ефективність місцевих бюджетів. Створено нові органи - Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Агентство зі стягнення активів (АРМА), запроваджено систему е-декларування, і їхнє впровадження, хоча й не завершене, дало основу для прозорості влади. Акцент робиться на цифровізації - розвиваються електронні послуги (єдиний кабінет громадянина), судова реформа та реформа Служби безпеки.

• Досягнення: створення професійного апарату в незалежних органах. Запроваджено електронну звітність чиновників, прозорі державні закупівлі, що скоротило корупційні можливості. За 2017-2019 роки різко зросла частка автономних територіальних громад (ОТГ) із власними повноваженнями.

• Виклики: реформа судової системи просувається повільно — недовіра до судів висока. Як зазначили експерти, "систему реформ потрібно захищати, бо інколи вона намагається їх "згорнути". Так, Конституційний суд колись намагався скасувати обов'язкове електронне декларування чиновників. Політична боротьба між гілками влади призвела до "конституційних криз" (наприклад, спроби перегляду антикорупційних законів). Бюрократизація та незакінченість реформ (кадрова, судова) зберігають ризики відкату назад.

Енергетика

Енергетичний сектор України зазнав складних змін. Після 2014 року країна відмовилася від закупівель російського газу та інтегрувала свій ринок у європейську систему. Як зазначає Atlantic Council, Україна "після Революції 2014 року ініціювала комплексну реформу газового ринку: країна припинила закупівлі газу в Росії і побудувала нові міжконнектори для імпорту з Європи". Відкриття ринку газу та реформи Нафтогазу дали змогу збільшити власний видобуток і створити сховища на експорт. Сільське господарство перейшло на нові енергопостачання (альтернативне паливо). У 2022-2023 роках Україна та ЄС домоглися енергосоюзу: приєднано до європейських електромереж, запроваджено квоти на експорт електроенергії.

• Досягнення: диверсифікація поставок і ліквідація залежності від одного постачальника: газ іде з Польщі, Угорщини, Словаччини. Зросло виробництво відновлюваної енергії - до 2020 року на частку ВДЕ припадало ~12% генерації (сонячні та вітроелектростанції). У 2024 році Україна посіла важливу транзитну роль у європейській системі зберігання газу.

• Виклики: зношеність інфраструктури — близько 60% електростанцій і магістралей побудовані за радянських часів і потребували модернізації. Енергетична система зазнала великих втрат через війну (виведені з ладу ТЕС і ГЕС, пошкоджені ЛЕП). До конфлікту зростання цін на енергоносії та боргові зобов'язання державних підприємств створювали тиск на бюджет. Подальшою проблемою залишається необхідність реформування енергетичного регулювання та підвищення енергоефективності в промисловості та ЖКГ.

Людський капітал

Реформи в соціальній сфері спрямовані на розвиток освіти, охорони здоров'я та соціального захисту. У 2017 році стартувала реформа "Нової української школи" - запроваджено оновлені стандарти навчання в початковій школі, підвищено зарплати вчителям, модернізовано навчальну програму. В охороні здоров'я запущено реформу фінансування: запроваджено механізм "гроші ходять за пацієнтом", первинна медицина отримала нову модель фінансування і частину вільних коштів. Соціальні виплати (пенсії, допомоги) поступово індексувалися.

• Досягнення: ухвалено нові стандарти середньої та вищої школи, зусилля йдуть на залучення викладачів. Розширено програму допомоги вразливим групам: впроваджено єдиний соціальний паспорт. Покращилася інформаційна відкритість медичних послуг, запроваджено електронні лікарняні та медичні картки.

• Виклики: брак фінансування освіти та медицини: витрати на освіту в Україні залишаються одними з найнижчих у Європі. Медична інфраструктура нерівномірна: якість медицини в сільських районах нижча. Багаторічний дефіцит працездатних громадян — демографічна криза і міграція фахівців — знижували кадровий потенціал. Багато ще належить зробити для реформування пенсійної системи та підвищення рівня життя населення. Втрати через війну (переселені сім'ї, руїни шкіл і лікарень) посилили соціальні проблеми.

Підсумки та перспективи

За десять років незалежного розвитку Україна провела комплексний комплекс реформ, який перетворив багато сфер життя суспільства. Як резюмують автори "Білої книги", саме ці реформи зробили країну більш вільною і прозорою, встановили фундамент для європейської інтеграції. Однак експерти наголошують, що "всі ці зміни будуть марними, якщо нам не вдасться зберегти державу та забезпечити ефективну підтримку збройним силам". З 2015 по 2024 рік країна готувалася не лише до внутрішніх викликів, а й до євроінтеграції: з червня 2022 року Україна офіційно отримала статус кандидата до ЄС. Це створює серйозні вимоги до подальших реформ. Так, у грудні 2023 року Рада ЄС рекомендувала відкрити переговори щодо вступу, а вже 25 червня 2024 року відбулася перша міжурядова конференція щодо формального старту переговорів.

Загалом досягнуті результати не можна вважати повними: багато реформ потребуватимуть подальшого захисту і доопрацювання, оскільки усталена система влади намагається повернути їх назад.

Як показала практика, реформи часто не працюють з першої спроби і потребують нових ітерацій, - підсумувала Ксенія Алєканкіна, керівниця проєкту "Індекс реформ" "Вокс Україна", - Їх треба не тільки впроваджувати, а й захищати, пояснювати суспільству сенс змін.