Як не нашкодити тим, хто повернувся з російського полону: що важливо знати близьким і суспільству
Перший період після повернення з полону є найважчим для військових. Люди, які пережили неволю, часто уникають спілкування та закриваються в собі. Потрібно дати їм час, не тиснути та не ініціювати розмову на болючі теми.
Про це ексклюзивно для Новини.LIVE заявив заступник командира 2 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр з психологічної підтримки персоналу Максим Комаренко в ефірі програми Ранок.LIVE.
Як підтримати військових, які повернулися з полону
Комаренко розповів, що процес повернення українських військових із полону починається з обов'язкового медичного обстеження, після чого з ними працює Координаційний штаб.
За його словами, у перший час люди, яких повернули з неволі, не хочуть спілкуватися. Це абсолютно нормальне явище і на них не потрібно тиснути.
Є військові, які після цього пекла навіть не відповідають на телефонні дзвінки. Вони хочуть побути вдома, поруч із сім'єю, іноді - навіть без розмов. Не потрібно на них тиснути - усе лікує час, - поділився експерт.
Він також звернув увагу, що під час полону військові перебували в повній ізоляції. У неволі росіяни нав'язують викривлену картину реальності - зокрема, переконують, що Україна нібито захоплена, а самі військові "нікому не потрібні" та їх "ніхто не чекає".
Це елемент психологічного тиску, який може мати тривалий вплив після звільнення, - пояснив заступник командира.
Крім того, він закликав уникати травматичних тем у спілкуванні з тими, хто повернувся з полону. Максим Комаренко радить не починати розмови про полон і не ставити недоречних запитань, якщо людина не хоче щось розповідати.
Не варто питати: як там було, що з тобою робили, що ти бачив (бачила). Якщо людина захоче - вона сама розповість, - наголосив він.
Найкраще спілкуватися на нейтральні теми, які не викликають тригерів.
За словами військового, суспільству не потрібно тиснути на людей, які пройшли полон, і дати їм час на адаптацію.