Як наш мозок розпізнає різні стилі танцю

Такого висновку дійшли вчені в роботі, опублікованій у журналі Nature Communications, повідомляє Nature Publishing Group. Дослідження дає новий погляд на те, як мозок обробляє танець - і під час перегляду, і під час виконання.

Спостерігаючи за активністю мозку, поки людина дивиться танець, дослідники отримують вікно в те, як нервова система об'єднує зоровий ряд із музикою та емоційними сигналами. Раніше нейровізуалізаційні дослідження вже показували, які ділянки мозку вмикаються під час перегляду танцювальних відео або живих виступів. Але детальні карти того, як саме ця інформація обробляється в мозку окремої людини, виникали набагато рідше.

У новій роботі Ю Такагі та його колеги просканували мозок 14 добровольців - семи новачків і семи досвідчених танцюристів. Учасникам показали близько п'яти годин відеозаписів танцю. До добірки увійшли виступи понад 30 танцюристів під понад 60 музичних композицій у 10 стилях - серед них хіп-хоп, брейк-данс, стріт-данс і балетний джаз.

Щоб зрозуміти, як мозок кодує побачене, команда використовувала глибоку генеративну модель штучного інтелекту. Її попередньо навчили на великому масиві танцювальних відео, а потім "зіставили" з даними мозкової активності учасників.

Аналіз показав, що на формування "карти танцю" в мозку впливає одразу кілька компонентів: особливості руху, музичний малюнок, візуальна естетика та емоційне забарвлення. Саме комбінація цих параметрів найкраще пояснювала, як учасники "записували" побачений танець на рівні кори головного мозку.

Особливо цікавим виявився результат для досвідчених танцюристів. У них мозкові карти різних танцювальних стилів були більш індивідуалізованими та унікальними, ніж у новачків, особливо в тих зонах, які пов'язані з обробкою руху. Іншими словами, тренований танцюрист "бачить" хореографію в мозку тонше і диференційованіше.

Автори вважають, що їхня робота допомагає краще зрозуміти, як людський мозок сприймає і створює хореографію, а також як танцювальна практика поступово змінює нейронні уявлення про рух. Це може бути важливо і для навчання танцю, і для реабілітації за допомогою рухових і творчих практик.