Віра в теорії змови: хто більше наражається на ризики, розповів науковець

Однак особливо сприятливим ґрунтом для теорій змови стають періоди нестабільності та історичних потрясінь, зазначив у розмові з PAP психолог доктор Міхал Косаковський з Університету імені Адама Міцкевича в Польщі.

За словами вченого з факультету психології та когнітивістики Познанського університету, конспірологічне мислення існує стільки ж, скільки й саме людство, а за останні сто років його рівень залишається приблизно однаковим.

Завжди знайдеться група людей, яка відчуває певні підозри щодо природи навколишньої реальності. Особливо цьому сприяють періоди тривоги та історичних потрясінь, наприклад холодна війна або пандемія, — зазначив дослідник, який займається вивченням конспірологічного мислення.

Він звернув увагу, що в деяких обставинах люди не обов'язково починають вірити в теорії змови, а скоріше стають більш відкритими до думки про необхідність проявляти обережність.

Це особливість нашого виду як соціальної істоти. Іноді ми виявляємо підозрілість щодо певних людей або груп, тому що не хочемо бути обдуреними або стати жертвами чогось. Саме тому схильність до епізодичного конспірологічного мислення настільки поширена, — пояснив він.

За його словами, дослідники розходяться в думках щодо того, чому сьогодні люди можуть бути більш сприйнятливими до теорій змови.

Одні вважають, що ключову роль у поширенні недостовірної інформації, а потім і теорій змови, відіграють соціальні мережі. Інші вважають, що мова, скоріше, йде про кількісний ефект — своєрідний ефект масштабу, — сказав він.

При цьому, за його словами, практично не викликає сумнівів, що соціальні мережі здатні посилювати схильність до конспірологічного мислення у людей, які вже мають подібні схильності.

Через алгоритми та так звані інформаційні бульбашки соціальні мережі підкреслюють наші інтереси та пропонують контент, який їм відповідає. Існує досить широкий консенсус, що це дійсно може привести людину до розвитку конспірологічного світогляду, — пояснив психолог.

Він підкреслив, що не існує якогось «гена» конспірологічного мислення, який автоматично робив би людину більш схильною до подібних переконань. Швидше йдеться про поєднання різних факторів.

Цікаво, що особистісні особливості самі по собі не обов'язково відіграють тут вирішальну роль. Натомість значення має інтуїтивне мислення — коли людина спирається на інтуїцію або прості аналогії замість аналізу. Дослідження показують, що люди, які надмірно покладаються на інтуїцію, частіше вірять у теорії змови, а також у паранормальні явища та методи альтернативної медицини, — зазначив Міхал Косаковський.

Він додав, що останнім часом дослідники також звертають увагу на нарцисичні риси особистості. Виявилося, що люди з більш вираженими нарцисичними тенденціями частіше вірять у теорії змови.

Можливо, це пов'язано з їхнім прагненням сильніше контролювати власне життя або з потребою відчувати свою винятковість, наприклад володіти унікальними знаннями, недоступними іншим, — припустив він.

Дослідник також підкреслив, що зв'язок між рівнем освіти та вірою в теорії змови не настільки очевидний.

Люди з вищим рівнем освіти в середньому дещо рідше вірять у теорії змови. Однак часто йдеться не стільки про наявність дипломів, скільки про розвинене критичне мислення, якому сприяє освіта. З іншого боку, якщо теорії змови пов'язані з політичною ідеологією, спостерігається й протилежна тенденція: більш освічені люди можуть сильніше дотримуватися певних конспірологічних поглядів, оскільки прагнуть захищати свою ідентичність, переконання та позиції — і роблять це ефективніше, — пояснив він.

Тому психологи пов'язують схильність до конспірологічного мислення з певними політичними установками.

Одним із пояснень є правий авторитаризм. Ця концепція передбачає, що сильна влада та жорстка ієрархія є вирішенням суспільних проблем. Відповідно, подібні теорії будуються на ідеї існування зовнішнього ворога, що загрожує суспільству, або внутрішнього ворога — людей, які не поділяють нашого способу життя. При цьому схильність до конспірологічного мислення спостерігається не тільки у представників крайньо правих поглядів, але й у людей з крайньо лівими переконаннями, — розповів Косаковський.

Він додав, що існує також поняття «конспірологічна ментальність» — сукупність рис, що схиляють людину до такого типу мислення. Одним із її проявів є схильність вірити одразу в безліч теорій змови.

З цим пов'язане поняття монологічної системи переконань — явища, при якому наші переконання утворюють замкнуту систему, — пояснив Косаковський, зазначивши, що люди, які одночасно вірять у безліч теорій змови, становлять явну меншину суспільства.

Крім того, дослідження показують, що конспірологічне мислення корелює зі сприйманим рівнем корупції в країні.

Аналіз демонструє, що в державах з вищим рівнем корупції люди частіше схильні до конспірологічного мислення. Це цілком зрозуміло: якщо державним інститутам не можна довіряти, то, наприклад, антивакцинальні рухи, засновані на недовірі до цих інститутів, знаходять сприятливий ґрунт, — зазначив Косаковський.

На його думку, психологія конспірологічного мислення в останні роки розвивається особливо активно.

Сьогодні теорії змови вийшли в мейнстрім, почали безпосередньо впливати на наше життя і на політику, тому, впевнений вчений, ця галузь психології, безумовно, і надалі активно розвиватиметься.