Верховна Рада ухвалила закон про гуманітарну допомогу

Верховна Рада 8 листопада ухвалила Закон №9111, яким законодавчо закріплюється спрощення процедури ввезення, обліку та розподілу гуманітарної допомоги. Про це повідомляє Мінсоцполітики.

Запроваджується електронна система обліку гуманітарної допомоги. Відповідна платформа вже розроблена і тестується з 1 листопада.

Розширюється перелік отримувачів гуманітарної допомоги. Раніше це могли бути зареєстровані в Україні благодійні фонди та громадські організації з певними напрямами статутної діяльності.

Тепер до переліку додаються іноземні благодійні організації, представництва яких акредитовані в Україні. Також отримувачами можуть бути неприбуткові державні та комунальні установи, органи місцевого самоврядування, надавачі соціальних послуг.

Придбані благодійними організаціями за кордоном товари, які при ввезенні в Україну задекларовані як гуманітарна допомога, можуть бути визнані гуманітаркою. Ключова умова - їхнє безоплатне передання набувачам протягом 90 днів від дати перетину митного кордону, - ідеться в повідомленні.

Уточнюється, що це спрощує ввезення та облік дронів, турнікетів та інших товарів, які в Україні передаються безоплатно, а за кордоном купуються. Раніше гуманітарною допомогою могли визнаватися тільки ті товари, які були безоплатно отримані від донора.

У законі передбачено можливість передавати транспортні засоби військовим як фізичним особам як гуманітарну допомогу.

До введення в дію електронної системи обліку гуманітарної допомоги норму про подання щомісячних звітів призупинено.

Раніше Соцпортал писав про те, як російське вторгнення повернуло бідність в Україні до показників 2001 року і погіршило становище вразливих категорій.

Аби протистояти цьому, як заявляють у Мінсоцполітики, розпочато комплекс реформ у соціальній сфері для спрощення та уніфікації допомоги, а також посилення адресності. Втім, попередні заяви міністра соцполітики Оксана Жолнович про те, що українців потрібно вивести "із зони комфорту", зламавши все соціальне, та ряд неоліберальних реформ останніх років ставлять під сумнів ефективність даних рішень.

Соціолог, засновник дослідницької компанії Active Group, Андрій Єременко, бачить два шляхи розвитку: скандинавську та американську моделі. У скандинавських країнах, зазначає він, наголос зроблено на високі податки, які дають змогу вишукувати кошти на соціальну допомогу. Водночас у низці Північноамериканських штатів, навпаки, ухил зроблено на користь розвитку бізнесу — локомотива економіки, якому надають привабливі податкові умови. Але в цьому випадку в країні страждає соцзабезпечення.

Тому ми повинні через вибори, референдуми та інші електоральні дії визначити, який розвиток України кращий. Знизити податки, щоб завтра, незважаючи на війну, створювалися робочі місця. І тоді вже в нашу країну будуть приїжджати робочі мігранти. Але в цьому разі в нас буде мало грошей на соціальне забезпечення. Якщо ми приділятимемо більше уваги соціальній сфері, то в такому разі мало нових робочих місць, - розповів він.