У парламенті пропонують посилити відповідальність для роботодавців, які затримують зарплати

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №9510 щодо посилення захисту прав працівників. Йдеться про зарплату, її затримки та покарання.

Як зазначила голова профільного комітету ВР Галина Третьякова, ще до широкомасштабного вторгнення 129,5 тис. українців не отримали заробітну плату вчасно. Заборгованість перед ними в той період часу становила 3,1 млрд грн. Після ж початку війни, ситуація стала гіршою.

Як вказують у Федерації профспілок, у деяких галузях затримка зрплат досягла дев'яти місяців.

Третьякова заявила, що головною новацією законопроєкту стане нарахування пені за затримку зарплати і право працівника припинити виконання роботи, якщо затримка виплат триває понад 15 днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата.

Працівники підприємств-банкрутів зможуть отримати від держави компенсацію в розмірі до 3-х середньомісячних зарплат, - сказано в документі.

На думку Третьякової, ухвалення законопроєкту: зробить економічно невигідним для роботодавця затримувати зарплату, створить умови для скорочення обсягів наявної заборгованості з її виплати, підвищить рівень економічного захисту працівника в разі несвоєчасної оплати праці, забезпечить створення механізму компенсації заробітної плати в разі неплатоспроможності роботодавця.

На ініціативу відреагував український громадський діяч, юрист, фахівець у галузі трудового права Віталій Дудін. Він погодився, що невиплата зарплат працівникам є однією з найгостріших соціально-економічних проблем України і ті, хто затримує виплати, мають бути покарані. Він же припустив, що законопроєкт з'явився зараз через те, що цього вимагають європейські трудові норми і через те, що відсутність на руках грошей у населення дуже знизила купівельну спроможність, що погано для економіки.

Він наголосив, що ініціатива нараховувати пеню за затримку - хороша, однак вказав, що право працівників припинити виконувати роботу в разі затримки зарплати реалізовуватиметься лише за наявності розпорядчого документа роботодавця, а оплачуватиметься такий простій у розмірі мінімальної зарплати.

Норми про захист працівників неплатоспроможних роботодавців почнуть діяти взагалі з 2025 року, - зазначив він.

Також він зазначив, що у законопроєкту є противник - Мінфін, який боїться додаткових витрат бюджету, а також самі роботодавці.