У Мінагрополітики повідомили, яка площа вже засіяна

Україна під час посівної-2022 засіяла основними сільськогосподарськими культурами 7,1 мільйона га земель, що становить 49,3% від запланованих на поточний сезон 14,4 мільйона га. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства.

У відомстві зазначили, що сівбу ярих культур ранньої групи (пшениці, ячменю та вівса) повністю завершили 12 регіонів: Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська та Хмельницька області.

Крім того, у 2021 році було проведено посів озимих культур під урожай-2022 на загальній площі 7,7 млн га, у тому числі 6,5 млн га озимої пшениці, 1 млн га ячменю та 0,16 млн га жита.

Наразі сільгосппідприємства завершили перше підживлення озимих культур азотними мінеральними добривами.

Через військову агресію РФ в Україні в нинішньому сезоні очікується скорочення посівних площ високомаржинальних культур (соняшника та кукурудзи) при нарощуванні площ посівів більш простих у виробництві, але важливих культур з точки зору продовольчої безпеки - гороху, ячменю та вівса.

У зоні ризикованого землеробства Миколаїв, Херсон, Запоріжжя та Одеса, із них практично повністю зник Херсон, Запоріжжя у прифронтовій зоні і там буде падіння однозначно, Суми та Чернігів випадають, вважають фахівці.

Україна є одним з найбільших у світі постачальників зерна та олії, і війна заважає посівами зборам її врожаю та експорту. Показник світових цін на продовольство злетів до рекордного рівня. По всьому світу вже відбуваються протести через інфляцію та ціни на продовольство, і ситуація буде лише суттєво погіршуватися, вважають у Всесвітній продовольчій програмі.

Фахівці вважають, що через проблеми з постачаннями з Росії та України постраждають найбідніші країни. Чим бідніша країна, тим сильніше за нею це битиме. Бідна країна - це така, де середній споживач витрачає від 50-60% своїх доходів на їжу Ємен, Афганістан, Судан. Європі такі проблеми не загрожують, вона багата. Європейський споживач витрачає 10–15% свого прибутку не їжу, американський — близько 10% прибутку. Для них це не є серйозною проблемою.