Учені з'ясували: людина еволюціонувала швидше за всіх приматів

Людський вид пройшов шлях еволюції набагато швидше, ніж інші людиноподібні мавпи. Такого висновку дійшли вчені з Університетського коледжу Лондона (UCL), які вивчили тривимірні моделі черепів різних видів приматів.

Дослідження опубліковано в журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences і являє собою найбільш детальний порівняльний аналіз структури черепа серед приматів. Вчені проаналізували форми черепів семи видів гомінідів (включно з людиною, горилами і шимпанзе) і дев'яти видів гібонів, що належать до так званих "менших мавп".

Череп людини змінювався особливо швидко

Як зазначає провідний автор роботи доктор Айда Гомес-Роблес з UCL, "людина - вид, який найшвидше еволюціонує серед усіх приматів. Це може бути пов'язано з важливістю таких адаптацій, як розвиток великого мозку та зменшення обличчя за розміром. Ці особливості, можливо, дають не тільки когнітивні, а й соціальні переваги".

Вчені розбили череп на чотири ключові області: верхню і нижню частини обличчя, передню і задню частини голови. Порівнюючи 3D-скани, вони оцінювали, наскільки сильно різняться ці частини між видами. Виявилося, що людський череп змінився вдвічі більше, ніж слід було б очікувати за звичайної швидкості еволюції.

Гібони майже не змінювалися

Хоча гомініди та гібони розійшлися в еволюції близько 20 мільйонів років тому, анатомічна різноманітність у них розвивалася по-різному. У гібонів черепи різних видів мають майже однаковий вигляд. У гомінідів же - навпаки, спостерігається значна варіативність, і особливо сильно виділяється людина.

Цікаво, що гібони в деякому сенсі схожі з людиною: у них теж відносно плоске обличчя й округлий череп. Однак розмір мозку в них значно менший, ніж у людей.

Не тільки інтелект, а й соціальні чинники

Дослідники наголошують: хоча великий і складний мозок може бути важливим чинником швидкої еволюції, не варто відкидати і вплив соціальних механізмів. Наприклад, у горил - другого за швидкістю еволюції черепа виду - великі кісткові гребені на голові слугують показником статусу в ієрархії. Можливо, і в людей відбувалися аналогічні зміни під впливом соціального відбору.

"Наша робота показує, що людська еволюція йшла особливо швидко, - каже Гомес-Роблес. - Причини можуть бути комплексними, включно з як когнітивними, так і поведінковими або соціальними аспектами. Але ключовий висновок зрозумілий - ми еволюціонували швидше за всіх наших найближчих родичів".