Учені з'ясували: чому жінки живуть довше за чоловіків

Незважаючи на розвиток медицини та поліпшення умов життя, розрив у тривалості життя між статями зберігається. Нове міжнародне дослідження під керівництвом Інституту еволюційної антропології товариства Макса Планка (Німеччина) дає відповідь на питання, чому цей феномен настільки стійкий.

Вчені проаналізували дані про більш ніж 1176 видів ссавців і птахів, зібрані в зоопарках по всьому світу. Результати дослідження опубліковані в журналі Science Advances і показують, що відмінності в тривалості життя статей - глибоко вкорінене еволюційне явище.

Одна з можливих відповідей пов'язана з генетикою. Згідно з гіпотезою "гетерогаметної статі", у ссавців самки мають дві X-хромосоми, тоді як самці - одну X і одну Y. Наявність двох X-хромосом дає "страховку" від шкідливих мутацій і забезпечує жінкам еволюційну перевагу.

У птахів ситуація зворотна: самки несуть різний набір статевих хромосом (ZW), а самці - однаковий (ZZ). Тому саме самці-птахи частіше живуть довше. У середньому в ссавців самки живуть на 12% довше, а в птахів перевага в тривалості життя на 5% частіше спостерігається в самців.

Однак дослідження показало й винятки: наприклад, у хижих птахів самки не тільки більші за самців, а й живуть довше. Це означає, що хромосоми пояснюють лише частину закономірності.

Крім генетики, ключову роль відіграє репродуктивна стратегія. У полігамних видах ссавців самці змушені конкурувати за самок, розвиваючи велике тіло, зброю або яскравий зовнішній вигляд. Ці ознаки допомагають виграти в боротьбі за партнерів, але скорочують життя.

У багатьох птахів переважає моногамія, де конкуренція менша, тому самці живуть довше. Вчені показали, що відмінності в тривалості життя мінімальні у моногамних видів і найпомітніші у видів із вираженою статевою конкуренцією.

Важливим фактором виявилася батьківська турбота. Стать, яка більше вкладається у вирощування потомства, частіше живе довше. У ссавців - це переважно самки: їхнє виживання підвищує шанси дітей дожити до зрілості. У приматів, включно з людиною, така стратегія закріплюється як еволюційна перевага.

Щоб перевірити роль зовнішнього середовища, вчені порівняли дані про тварин у дикій природі та в зоопарках. Навіть в умовах захищеного утримання розрив між статями зберігався, хоча й був меншим.

Це підтверджує: відмінності в тривалості життя мають глибоке біологічне коріння і не залежать тільки від зовнішніх факторів.

Автори роботи роблять висновок: розрив у тривалості життя між чоловіками і жінками - результат не тільки умов життя, а й еволюційних процесів. Генетика, сексуальний відбір і батьківська турбота формують цей феномен, який не зникне навіть за подальшого прогресу медицини.