У Росії залишилося мало часу, у Європи - ще менше. Що пишуть західні ЗМІ про можливе завершення війни

Країни-члени ЄС, а також інші європейські держави, як-от Велика Британія, сьогодні забезпечують майже всю допомогу, що надходить в Україну, пише The Economist.

Крім того, виплати за новим кредитом для України на суму 90 млрд євро (105 млрд доларів) почнуться цього місяця. А антиросійські санкції стають дедалі жорсткішими.

Тим часом нещодавні успіхи України на полі бою відродили надію на дипломатичне врегулювання. Європа прагне взяти на себе ту роль, яку не змогли виконати США, цитує видання УНІАН.

Ми будемо частиною рішення, і ми повинні брати участь у дискусії, - заявив у лютому цього року президент Франції Еммануель Макрон.

Видання зазначило, що вперше такі слова звучать радше як констатація факту, а не як благання.

Підтримка Європи виявилася більш стійкою, ніж ми могли собі уявити, - зазначила посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

І хоча перехоплення ініціативи Європою дає їй важелі впливу, міністри та урядовці визнають, що їхні уряди все ще шукають стратегію, яка виходила б за межі забезпечення виживання України.

У статті наголошується, що останніми тижнями політики передчасно обговорювали відправлення посланця для переговорів із Путіним, не маючи чіткого уявлення про те, чого європейці сподіваються досягти. Примітно, що серед імен, які фігурували, були Ангела Меркель і Маріо Драгі.

Однак 28 травня координатор ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас спростувала ці припущення:

Європейські чиновники сходяться на думці, що Путін опинився в скрутному становищі. Однак мало хто бачить ознак того, що він готовий піти на поступки у своїх вимогах. Це обмежує можливості для конструктивних переговорів, - зазначила Каллас.

Один з урядовців зазначає, що Європі немає що запропонувати Путіну, окрім поступового уповільнення запровадження нових санкцій.

Ми не проти переговорів, якщо вони будуть реальними, - заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.

Деякі європейські уряди хочуть з'ясувати "червоні лінії" Росії за допомогою "посередницьких" зусиль, що можуть припускати залучення окремих посередників, а не урядів, або держав, що не входять до ЄС, таких як Туреччина.

Водночас, серйозні переговори з Путіним, у яких Європа виступатиме на боці України, як і раніше, здаються віддаленою перспективою.

Найінтенсивніші дискусії щодо можливих переговорів відбуваються серед країн "Е-3": Великої Британії, Франції та Німеччини.

Видання пояснює, що це може знову розпалити побоювання у східноєвропейських країнах, таких як Польща, що західні держави можуть спробувати "перезавантажити" відносини з Росією, обійшовши їх стороною. Україна також ставиться до цього скептично.

Якщо Путін виявить готовність піти на компроміс, для укладення перемир'я Україні, ймовірно, доведеться погодитися на втрату територій у східному регіоні Донбасу. Крім надання поки що нечітких гарантій безпеки, найкращим способом для Європи пом'якшити цю гірку пігулку є прискорення процесу вступу України в ЄС - того, чого українці прагнуть ще з часів революції на Майдані 2014 року, - наголошується в публікації.

Минулого року під час мирних переговорів під егідою США з'явилися припущення, що Україна може приєднатися до ЄС уже 2027 року. Але хоча президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та інші наполягають на тому, щоб зберегти мрію України, ця дата є абсолютно неправдоподібною для великої, частково корумпованої країни з доходом на душу населення, що становить приблизно третину від доходу Болгарії. Чиновники вважають, що Україні пощастить, якщо вона приєднається через десять років.

Це призводить до поглиблення розриву між надзвичайно високими очікуваннями України та бажанням урядів багатьох країн ЄС залишити це питання поза увагою.

Видання зазначило, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нещодавно запропонував "асоційоване членство", за якого Україна отримала б доступ до різних інституцій ЄС, але з обмеженим правом голосу або взагалі без нього, без субсидій і доступу до єдиного ринку.

За даними видання, на саміті ЄС цього місяця може бути відкрито один або кілька "кластерів" переговорів. Але, як каже один європейський чиновник, "дискусія про вступ лицемірна з обох боків":

На превеликий жаль президента Зеленського, до пакета допомоги в розмірі 90 млрд євро було додано певні умови. Перший етап процесу вступу передбачає проведення реформ у сфері верховенства права до 2027 року, після чого буде надано фінансування. Однак повільні темпи реформ в Україні викликають розчарування у європейських чиновників.

Ми хочемо бачити більше зусиль з боку Києва. Вони мають допомогти нам виступати на їхній захист, - зазначив один із них.

Тим часом, як зазначає видання, час для Європи спливає. Наступного року в більшості великих європейських країн відбудуться вибори, починаючи з Франції у квітні. Аналітики у сфері зовнішньої політики побоюються, що якщо популістська права партія "Національний фронт" здобуде перемогу на президентських виборах, вона спробує відмовитися від деяких зобов'язань Європи, зокрема від наступного раунду збору коштів. Вона, безсумнівно, вороже ставитиметься до прагнення України вступити до ЄС.