У наскельному живописі Китаю, якому 2000 років, виявили людську кров

Наскальний комплекс Хуашань розташований у Гуансі на півдні Китаю, неподалік від кордону з В’єтнамом. На скелях уздовж річок збереглися тисячі червоних зображень людей, човнів, зброї, тварин та музичних інструментів.

Вік багатьох малюнків перевищує 2000 років.

Їхній стан збереження давно викликав питання. Регіон відрізняється кліматом, який є несприятливим для наскального живопису: спекотним літом, високою вологістю, сильними мусонними дощами та частими тайфунами.

Проте значна частина червоних фігур залишається добре помітною через тисячоліття.

Дослідники вирішили з’ясувати, яким чином стародавнім художникам вдалося досягти такої стійкості.

Деталі

Щоб не втручатися в пам’ятку, вчені не зішкрібали фарбу безпосередньо зі скель.

Натомість вони зібрали фрагменти породи, що вже відкололися, біля підніжжя трьох ділянок з наскельними зображеннями.

Потім зразки досліджували за допомогою електронної мікроскопії та кількох видів спектроскопії, що дозволяють визначити структуру та хімічний склад найдрібніших шарів.

Окремо вчені шукали залишки давніх органічних речовин.

І саме тут з’явилася найнесподіваніша знахідка.

Червоний колір малюнкам надавала місцева глина, що містила мікроскопічні частинки оксиду заліза — гематиту.

Однак пігмент виявився пов’язаним зі скельною поверхнею не просто водою чи глиною.

Дослідники виявили штучно виготовлений вапняний шар, у складі якого збереглися білки крові, зокрема людської.

За реконструкцією авторів, стародавні майстри могли змішувати вапно з кров’ю, наносити отриману масу на камінь, а потім додавати червоний мінеральний пігмент.

У результаті утворювався складний органо-мінеральний матеріал.

Головна інтрига полягає не лише в самій присутності крові.

Дослідники вважають, що її білки могли брати участь у хімічних процесах, які робили барвний шар значно міцнішим.

Під час взаємодії з вапном навколо частинок пігменту утворювався карбонат кальцію. Така мінералізація могла буквально «замикати» частинки червоної фарби всередині твердого шару й водночас зв’язувати їх зі скелею.

По суті, стародавні художники могли створити своєрідний природний композит, що поєднує органічні речовини та мінерали.

Саме цей механізм, на думку авторів, може частково пояснити, чому малюнки збереглися понад дві тисячі років.

Однак дослідження не доводить, що кров була єдиною причиною їхнього збереження.

Аналіз вказує, що стародавні майстри могли використовувати кров різного походження.

Дослідники виявили сліди як тваринного, так і людського біологічного матеріалу.

Тому неправильно стверджувати, що весь наскельний живопис Хуашань був виконаний виключно з використанням людської крові.

Крім того, вчені досліджували зразки лише з кількох ділянок величезного комплексу, тому результати не можна автоматично поширювати на кожне зображення Хуашань.

Проте наявність людських білків робить цю знахідку особливо незвичайною.

Автори висунули ще більш незвичайну гіпотезу.

Серед виявлених білків вони звернули увагу на сполуки, які можуть бути присутніми в організмі жінок після пологів. Дослідники припустили, що використання такої крові могло мати символічне значення і бути пов’язане з уявленнями про родючість, життя та оновлення.

Але ця частина роботи залишається гіпотезою.

Вченим не вдалося отримати стародавню ДНК, яка дозволила б надійніше визначити походження біологічного матеріалу. Крім того, знайдені білки зустрічаються в організмі не тільки після пологів.

Тому стверджувати, що стародавні зображення створювалися саме з використанням крові жінок, які народжували, поки що не можна.

Створення гігантського комплексу Хуашань і раніше вважалося надзвичайно трудомістким завданням.

Майстрам доводилося працювати на високих стрімких скелях, піднімати туди матеріали та наносити масштабні композиції в складних умовах.

Нове дослідження показує, що складність могла полягати ще й у самій технології приготування фарби.

Стародавні художники, ймовірно, не просто подрібнювали червону глину й наносили її на камінь. Вони використовували багатокомпонентний склад, у якому взаємодіяли вапно, органічні речовини та мінеральний пігмент.

Такий підхід вимагав розуміння того, які суміші добре тримаються на скелі та витримують вплив навколишнього середовища.

Чому це важливо

Знахідка дозволяє розглядати стародавнє наскельне мистецтво Хуашань не лише як художню чи ритуальну пам’ятку, а й як результат складної технології.

Якщо запропонований механізм підтвердиться додатковими дослідженнями, кров могла виконувати подвійну функцію: бути частиною символічного ритуалу й водночас допомагати зміцнювати фарбовий шар.

Це також свідчить про те, що деякі стародавні технології збереження матеріалів могли бути значно складнішими, ніж здається на перший погляд, судячи з простого червоного зображення на скелі.

А незвичайна суміш могла стати однією з причин того, що фігури пережили тисячі років мусонів, спеки та тайфунів.

Джерело

Дослідження: Meng Wu та співавт. Blood-induced biomineralized calcium carbonate used for binding in the Huashan rock art of Guangxi, Southern China.

Журнал: Journal of Archaeological Science, 2026.