У Харкові під час спроби евакуювати мешканців загинула молода волонтерка
У Харкові загинула молода волонтерка Юлія Коваль, яка разом із чоловіком Олегом з початку війни евакуювали жителів Північної Салтівки, безкоштовно доставляли людей зі мирного спального району, що знищується російським обстрілом, на вокзал.
Як розповів Олег місцевому виданню Асамблея , 5 березня вони чекали на сім'ю друга поряд з будинком біля спортивної зали на вул. Дружби Народів, 261. Там було вибито вікна. Олег зателефонував господареві зали, керуючим якого він працює, і попросив дозволу взяти там солодощів для дружини.
Я побіг за цими шоколадками, а потім стався вибух. Мене там завалило, але я все ж таки напхав повні кишені цих шоколадок, і, з одного боку, біжу задоволений. Знаєте, таке почуття, ніби ти "Залізний Фелікс". Я підбігаю і бачу, що машина моя розбита... Я, звичайно, кидаю все, перестрибую, біжу туди... А там лежить та родина, яку ми збиралися забрати... Вони загинули... А Юлю взагалі знайти не можу... Бігав, бігав, нікого нема, ніхто не може допомогти. Знайшов зрештою її тіло.
За кілька днів до війни, 20 лютого, пара мала другу річницю весілля. Самій Юлії було 23.
Фото зі сторінки чоловіка загиблої
Ми з Юлею разом ходили на тренування. Вона завжди була привітна, дуже добра, чуйна. Вивозили людей до інших сіл, міст, селищ, туди, де тихо та спокійно. Так само вони допомогли моїй сім'ї, 4 березня, вони вивезли моїх батьків із Салтівки в інше місто, не взявши ні грошей, нічого, — каже їхня знайома Маргарита, якій волонтерка з чоловіком допомогла напередодні.
Близькі наголошують, що найкращий спосіб вшанувати пам'ять Юлії – продовжувати те, що вона робила. Тому додаємо чим можна допомогти. Олег каже нам:
Так, ми продовжуємо. Я зараз ще не повністю відійшов, але вже розумію, де є крапки із продовольством, де є медикаменти, але потрібна машина. Нині всім потрібна допомога. І медикаменти, і, буває, людей їжі немає, старі віку бояться з дому вийти. Якщо ми не згуртуємось, не будемо разом, не допомагатимемо один одному, то як ми взагалі переможемо? Я взагалі не вважаю це за волонтерську діяльність. Ми просто вивозили людей, збирали в кого що є, відвозили до шпиталю чи просто солдатів. У жодних організаціях ми не перебували. Вісімнадцять своїй машині, за свої гроші, ціною свого життя!
Відкрито версію ТГ каналу Соцпорталу англійською мовою.
English version of Socportal TG channel.
https://t.me/Socportal_in_English