Родини з дітьми з інвалідністю живуть на межі бідності: результати дослідження
В Україні більшість родин, які виховують дітей з інвалідністю, живуть на межі бідності. Матері витрачають майже весь час на догляд за дитиною та часто стикаються з психологічними труднощами.
Про це йдеться у дослідженні ГО Епіпросвіта.
За його результатами, в Україні налічується близько 160 тисяч жінок, які мають дітей з інвалідністю. Більшість із них витрачає на догляд понад 40 годин на тиждень, а іноді — цілодобово. Через це вони часто не можуть працювати та забезпечувати стабільний дохід.
Зазначається, що доходи таких родин зазвичай не перевищують 20 тисяч гривень на місяць, а державна допомога покриває лише до 20% необхідних витрат на лікування та реабілітацію.
Більшість родин живуть на межі або за межею бідності. Основні джерела доходу — соціальні виплати, допомога партнерів або нерегулярні підробітки. Витрати на лікування та реабілітацію роблять фінансову ситуацію ще більш критичною. Лише одиниці можуть формувати фінансову “подушку безпеки”, — йдеться в дослідженні.
Близько третини жінок виховують дітей самостійно. Водночас навіть у повних сім’ях підтримка партнерів часто обмежена.
Лише близько 50% чоловіків здатні підмінити їх у догляді за дитиною.
Серед причин розлучень називають встановлення діагнозу дитини, фінансовий тиск та домашнє насильство.
Дослідження показує, що родини з дітьми з інвалідністю потребують:
- більшої фінансової підтримки від держави
- доступу до медичних і соціальних послуг
- програм психологічної допомоги для батьків
Також важливо звертати увагу на власний стан і, за можливості, шукати підтримку — у фахівців, спільнотах або благодійних організаціях.
За даними дослідження, близько 45% матерів мають помірну або тяжку тривогу, 40% — симптоми депресії, понад 50% — ознаки емоційного вигорання. При цьому близько 15% жінок повідомили про думки щодо самоушкодження.
Значна частина матерів живе в умовах ізоляції та браку підтримки. Близько 25% зазначають, що їм немає до кого звернутися по регулярну допомогу. Майже 70% не мають жодної години респайту (відпочинку, часу на самоті) — ні оплачуваного, ні безоплатного, — зазначили автори.
Окремо наголошується, що 40% опитаних мають статус ВПО, що ще більше ускладнює доступ до роботи, медицини та соціальних зв’язків.
Дослідження охопило 609 матерів, включало інтерв’ю та обговорення з експертами у 2025 році.