Ті, хто починав їсти після 12:00, мали вищий ризик смерті — велике дослідження

Зв’язок посилювався поступово: чим пізніше відбувався перший прийом їжі, тим вищим у середньому виявлявся ризик. Однак дослідження було спостережним. Воно не доводить, що пізній перший прийом їжі сам по собі скорочує життя: час прийому їжі може бути пов’язаний зі сном, роботою, станом здоров’я та безліччю інших факторів.

Деталі

Автори використовували дані американської програми National Health and Nutrition Examination Survey — NHANES за 1999–2018 роки.

До аналізу увійшли 31 044 особи віком від 40 років. Медіанний період подальшого спостереження становив 8,6 року.

За цей час дослідники зареєстрували 7129 смертей і порівняли їх із тим, коли учасники зазвичай починали та закінчували прийом їжі протягом доби.

Основне питання було простим: чи пов’язаний час першого та останнього прийому їжі із загальною та серцево-судинною смертністю?

Виникла досить послідовна картина.

За точку порівняння дослідники взяли людей, перший прийом їжі яких припадав на проміжок з 7:00 до 8:00.

Щодо цієї групи ризик смерті від будь-яких причин становив:

• при першому прийомі їжі о 8:00–10:00 — на 10% вищий;
• о 10:00–12:00 — на 19% вищий;
• після 12:00 — на 29% вищий.

Для останньої групи коефіцієнт ризику становив 1,29, а 95-відсотковий довірчий інтервал — 1,10–1,51. Тобто виявлений зв’язок зберігався й після статистичних поправок.

Автори також виявили зв’язки між пізнішим початком прийому їжі та смертністю від серцево-судинних захворювань.

Але «на 29% вищий» — це відносний ризик, а не твердження, що у людини буквально з’являється додаткова 29-відсоткова ймовірність померти.

Дослідники окремо проаналізували, коли люди востаннє їли протягом доби.

Для порівняння використовували групу, у якої останній прийом їжі відбувався між 19:00 та 20:00.

У тих, хто продовжував їсти після півночі, відносний ризик смерті від усіх причин виявився на 27% вищим.

Цікаво, що підвищений показник спостерігався й на іншому кінці шкали. У тих, хто закінчував їсти до 19:00, ризик був приблизно на 13% вищим, ніж у групи 19:00–20:00.

Це означає, що результати не можна звести до простого правила «чим раніше вечеря, тим краще».

Залежність щодо останнього прийому їжі виявилася складнішою і нагадувала U-подібну: вищий ризик спостерігався як при дуже пізньому, так і при більш ранньому завершенні прийому їжі.

І це точно не означає, що вчені встановили універсальний «правильний час вечері» — 19:00 або 20:00.

Автори спробували перетворити виявлені статистичні зв’язки на більш зрозумілий показник — очікувану тривалість життя після 50 років.

За їхніми розрахунками, у людей, які вперше вживали їжу після полудня, вона була в середньому на 2,46 року коротшою, ніж у групи, яка починала їсти о 7:00–8:00.

У тих, чий останній прийом їжі відбувався після півночі, розрахункова різниця становила 2,35 року порівняно з групою 19:00–20:00.

Однак ці цифри досить легко неправильно інтерпретувати.

Вчені не спостерігали, як дві групи людей прожили все життя, після чого встановили, що ті, хто пізно снідав, померли рівно на 2,46 року раніше.

Це статистична оцінка очікуваної тривалості життя, розрахована на основі спостережуваної смертності. Тому писати, що «їжа після 12 відбирає 2,5 року життя», було б некоректно.

Ще одна важлива деталь — дослідники аналізували перший калорійний прийом їжі, а не традиційний сніданок.

Якщо людина прокидалася пізно і вперше їла о 13:00, для аналізу це був «перший прийом їжі після 12:00», незалежно від того, чи називав сам учасник цю їжу сніданком, обідом чи якось інакше.

Тому результати не дають змоги зробити простий висновок:

«Пропуск сніданку збільшує ризик смерті на 29%».

Дослідження вимірювало саме час початку добового періоду споживання калорій.

Це особливо важливо для людей з різними режимами сну. Людина, яка прокидається об 11-й ранку й їсть опівдні, перебуває в зовсім іншій ситуації, ніж та, хто встав о шостій ранку, але свідомо голодує до 12:00.

Самі лише показання годинника не повністю відображають внутрішній циркадний ритм людини.

Чому час прийому їжі взагалі може мати значення

Наш обмін речовин залежить від циркадних ритмів — приблизно 24-годинних біологічних циклів, які регулюють сон, гормони, температуру тіла та безліч метаболічних процесів.

Тому організм може по-різному перетравлювати одну й ту саму їжу в різний час доби.

Саме цим займається хронохарчування — напрям досліджень, що вивчає взаємодію часу прийому їжі, сну та внутрішнього біологічного годинника.

Раніше інші дослідження вже пов’язували пропуск прийомів їжі та нерегулярне харчування з підвищеною смертністю. Наприклад, аналіз американських даних показав зв’язок між одним прийомом їжі на день і вищою загальною та серцево-судинною смертністю.

Але існування біологічно правдоподібного механізму ще не означає, що саме він пояснює нові результати.

Пізня їжа може бути ознакою зовсім інших проблем. Це головне обмеження дослідження.

Дослідження є спостережним, а учасників не розподіляли випадковим чином на групи з першим прийомом їжі о 7:30, 10:30 або 13:00.

Люди самі жили у звичному режимі.

А людина, яка починає їсти після полудня, може відрізнятися від тієї, що снідає о сьомій ранку, за десятками характеристик.

Наприклад, серед тих, хто пізно починає їсти, можуть частіше зустрічатися люди, які:

працюють у нічну зміну, пізно лягають і прокидаються, страждають на порушення сну, мають хронічні захворювання або поганий апетит, або дотримуються інтервального голодування.

Автори статистично враховували багато соціальних, поведінкових, медичних та харчових характеристик учасників, але такі поправки ніколи не дозволяють повністю виключити всі приховані відмінності.

Тому правильний висновок звучить так:

перший прийом їжі після 12:00 був пов’язаний із підвищеною смертністю — але дослідження не довело, що перенесення першого прийому їжі на ранок саме по собі подовжить життя.

Є й ще одне істотне обмеження.

Час першого та останнього прийому їжі визначали за допомогою 24-годинного dietary recall — опитування, під час якого людина згадує, що і коли їла протягом попередньої доби.

Це не багаторічний щоденник харчування і не пристрій, який постійно стежив за прийомами їжі.

Виходить, що один конкретний день використовувався як показник режиму людини. Але він міг бути незвичайним: учасник міг пізно прокинутися, подорожувати, пропустити їжу або прийти додому значно пізніше, ніж зазвичай.

Це підвищує ймовірність помилки при оцінці звичного часу прийому їжі.

Саме тому результати великої вибірки цікаві на рівні популяції, але поки що не підходять для жорстких рекомендацій конкретній людині.

Чи варто тепер обов'язково їсти о 7 ранку

Ні.

Дослідження не доводить, що існує універсальний ідеальний час для сніданку чи вечері.

З неї також не можна зробити висновок, що людина, яка звикла нормально спати з другої години ночі до десятої ранку, повинна змушувати себе приймати їжу о 7:30.

Крім того, автори не порівнювали вплив часу прийому їжі з впливом якості харчування, тому твердження «коли ви їсте — так само важливо, як і те, що ви їсте» не підтверджується цим дослідженням.

Результат свідчить про більш вузьку закономірність: час прийому їжі може бути ще одним показником, пов’язаним зі здоров’ям і довголіттям, поряд зі складом раціону, кількістю їжі, фізичною активністю, сном та іншими факторами.

І найпомітніша закономірність у вибірці була простою: чим пізніше припадав перший прийом їжі, тим вищим ставав спостережуваний ризик смерті.

Чому саме — біологічний годинник, спосіб життя, стан здоров’я чи поєднання цих факторів — ще належить з’ясувати.

Джерело

Дослідження:«Час прийому їжі та проміжок часу між прийомами їжі у зв’язку зі смертністю від усіх причин та серцево-судинною смертністю, а також тривалістю життя: популяційне когортне дослідження».

Автори: Wen Hu, Mengyao Wang, Sibo Liu та співавтори.

Журнал: European Journal of Clinical Nutrition, 2026.