Суперечки про майбутнє Євросоюзу: не музей колишньої слави, але наскільки серйозний гравець

Лідери країн-кандидатів на членство в Європейському Союзі розглядають своє прагнення як стратегічне рішення, спрямоване на забезпечення процвітання і стабільності в нестабільному світі.

Тон із самого початку задав Антоніу Кошта, голова Європейської ради, пише Euronews. Він виступив із переконливим проханням про створення безпечного і сильного блоку, назвавши вступ до ЄС "найкращою інвестицією" у спільне майбутнє.

Євросоюз повинен вирішити, чи може він дозволити собі втрачати час, чи готовий розвиватися й адаптуватися до поточних геополітичних реалій, - сказав Кошта в програмній промові. - Я глибоко переконаний, що Європа не повинна перетворитися на музей колишнього процвітання.

Альтернативу, що стоїть на кону (демократія або автократія), найкраще сформулював президент України Володимир Зеленський. Він приєднався до саміту по відеозв'язку з невідомого місця на лінії фронту. Зеленський назвав вступ до ЄС "гарантією безпеки" проти неоімперіалізму Росії.

Україна вирішила стати членом ЄС завдяки поділюваному нами відчуттю життя, свободи, демократії та людяності, - цитує Зеленського видання. - Саме тому ми сьогодні боремося: за все це, за нашу землю, за наші домівки, за права і свободи нашої держави.

Президентка Молдови ще більше підвищила градус. Майя Санду закликала лідерів ЄС виконати обіцянку про розширення або, в іншому разі, заплатити руйнівну ціну.

Не можна допустити, щоб деякі країни використовувалися авторитарними режимами проти ЄС, - заявила Санду в бесіді з Марією Тадео. - Саме це і станеться, якщо не буде реальної перспективи інтеграції в ЄС.

Протягом багатьох років розширення ЄС залишалося в тіні, поки країни-члени зосереджувалися на нагальних справах, таких як фінансова криза, безробіття, соціальна нерівність, пандемія COVID-19 і конкуренція з Китаєм.

Але коли президент Росії ухвалив рішення про повномасштабне вторгнення в Україну, ця політика ЄС несподівано набула нового виміру. Майже одночасні кроки Києва та Кишинева щодо подачі заявок на вступ до ЄС змусили лідерів переглянути традиційні упередження. Виявилося, що вигоди нарешті переважили ризики, йдеться в публікації.

На жаль, щоб розбудити Брюссель, потрібна була військова агресія на європейській землі, - заявив прем'єр-міністр Албанії Еді Рама, беручи участь у саміті дистанційно. - Виник новий імпульс, сподіваюся, що він не згасне.

За останні три роки прогрес був відчутним. Україна, Молдова, Грузія та Боснія і Герцеговина отримали статус кандидатів. Північна Македонія та Албанія офіційно відкрили переговори з Брюсселем. А Чорногорія зміцнила свої позиції як лідера.

Однак новий імпульс також оголив розчарування і розпач, які приходять разом з амбіціями вступити до європейської сім'ї.

Нездоланне вето, накладене Угорщиною на вступ України, підняло опитування про внутрішній процес ухвалення рішень і про те, що процес розширення має ґрунтуватися на перевагах. Незважаючи на те, що Київ виконав усі юридичні та технічні вимоги для відкриття першого розділу переговорів, опозиція однієї тільки Угорщини загальмувала процес.

Тим часом прагнення Північної Македонії, як і раніше, блокує Болгарія. Прем'єр-міністр Північної Македонії Християн Міцкоскі не стримався під час саміту у вівторок, назвавши вимоги Болгарії "штучними суперечками", схожими на "залякування".

Якщо хтось наважується залякувати того, хто хоче вступити до клубу, чому він має мовчати? - сказав Міцкоскі зі сцени. - Це ненормально.

У виступі єврокомісар з питань розширення Марта Кос підвела риску, закликавши Сербію вибрати, на чиєму вона боці.

Підтримувати російський режим, який вбиває людей в Україні, не приймати санкції, які ЄС запроваджує проти РФ - речі, які ми більше не можемо терпіти, - сказала Кос на саміті. - Ми всі повинні зробити геополітичний вибір.