Сміливі, обережні та кмітливі: у мавп теж є «характер»

Одні мавпи краще реагують на підказки людини. Інші впевненіше вирішують завдання без соціальних сигналів. Хтось швидше розуміє, де шукати їжу, а хтось діє інакше. Тому вчені пропонують розглядати людиноподібних мавп не лише як представників виду, а й як окремих особин зі своїм досвідом, сильними та слабкими сторонами.

Дослідники не навішували на мавп побутові ярлики на кшталт «смілива», «лінива» чи «уперта». Вони вивчали стійкі відмінності в тому, як тварини вирішують когнітивні завдання.

Робота опублікована в журналі Psychological Science.

Деталі

У дослідженні брали участь 48 людиноподібних мавп чотирьох видів: бонобо, шимпанзе, горили та орангутани. Вчені спостерігали за ними не один день, а близько півтора року. За цей час тварини виконували шість різних когнітивних завдань.

Завдання перевіряли різні здібності. Наприклад, чи може мавпа стежити за увагою людини, розуміти комунікативні підказки, запам’ятовувати, де вже шукала їжу, або міркувати в більш «несоціальних» ситуаціях.

Результат виявився важливим: відмінності між окремими мавпами були помітними й відносно стабільними. Тобто тварина, яка краще справлялася з певним завданням, часто зберігала цю особливість не лише в одному тесті.

На результати впливали не лише вид, а й індивідуальні чинники: група, в якій жила тварина, попередній досвід участі в дослідженнях, стать та умови утримання.

Що означає «характер» у мавп

У повсякденній мові ми можемо сказати: одна мавпа сміливіша, інша обережніша, третя швидше мислить. Для заголовка це працює: так читачеві легше зрозуміти ідею.

Але науковий висновок є точнішим. Йдеться про те, що у людиноподібних мавп є індивідуальні відмінності в мисленні та поведінці. Вони не є однаковими «копіями» свого виду.

Це схоже на людей. В одному класі чи родині діти можуть по-різному вирішувати завдання: один краще помічає підказки, інший краще запам’ятовує деталі, третій швидше пробує нові варіанти. У мавп, судячи з дослідження, теж є такі стійкі відмінності.

Що здивувало вчених

Дослідники очікували, що різні завдання групуватимуться приблизно так, як це часто описують у людей: окремо соціальне мислення, окремо міркування, окремо самоконтроль.

Але з людиноподібними мавпами картина виявилася складнішою. Завдання, пов’язані з соціальними сигналами, не завжди збігалися між собою. Якщо тварина добре справлялася з одним соціальним завданням, це не обов’язково означало, що вона так само добре впорається з іншим.

А ось багато несоціальних завдань — наприклад, пов’язаних із міркуванням — частіше були пов’язані між собою. Це свідчить про те, що мислення людиноподібних мавп може бути влаштовано не зовсім так, як ми звикли описувати людський інтелект.

Чому це важливо

Такі дослідження допомагають зрозуміти, як розвивався інтелект у людей та наших найближчих еволюційних родичів.

Раніше вчені часто ставили запитання так: «чи вміє цей вид робити те-то?» Наприклад, чи вміють шимпанзе стежити за жестом, чи розуміють горили підказку, чи запам’ятовують орангутани місце з їжею.

Нова робота показує: цього замало. Потрібно запитувати ще й так: чому одна мавпа справляється краще за іншу, навіть якщо вони належать до одного виду?

Якщо не враховувати індивідуальні відмінності, можна зробити занадто грубі висновки. Наприклад, вирішити, що весь вид «не вміє» виконувати завдання, хоча частина тварин справляється, а частина — ні через досвід, вік, умови вирощування чи інші фактори.

Загальна інформація

Людиноподібні мавпи — це шимпанзе, бонобо, горили та орангутани. Вони найближчі до людини серед сучасних тварин, тому їх часто вивчають, щоб зрозуміти походження людського мислення.

Але порівнювати людину й мавп безпосередньо складно. У людей є мова, школа, культура, освіта, технології та величезний соціальний досвід. У мавп інший спосіб життя та інші способи взаємодії зі світом.

Саме тому вчені обережні: дослідження не стверджує, що мавпи думають як люди. Воно стверджує, що їхнє мислення теж не можна зводити до простої схеми. У них є індивідуальні особливості, і ці особливості важливо враховувати.

Обмеження

Вибірка була невеликою — 48 тварин. Для досліджень людиноподібних мавп це нормальна ситуація: таких тварин мало, робота з ними складна і вимагає часу.

Але через це не можна робити занадто широкі висновки щодо всіх мавп у світі. Потрібні нові дослідження, бажано з тривалими спостереженнями, щоб зрозуміти, як такі відмінності формуються та змінюються протягом життя.

Джерело

Дослідження: Manuel Bohn та співавтори, «Індивідуальні відмінності в когнітивних здібностях великих мавп у часі та за сферами: стабільність, структура та передбачуваність», Psychological Science, 2026.