Схеми підключення занурювальних насосів та їх характеристики

Процес підключення свердловини до житлового будинку чи інших господарських споруд на території замовника може відбуватися кількома різними способами. Кожен з них має свої особливості, які варто враховувати вже під час підбору додаткових деталей й робочих механізмів, наприклад новасвердловина може підключатися через приєднання гідроакумулятора та монтаж механічної автоматики або ж лише з застосуванням контролера тиску води.

Схема “класична”: занурювальний насос – гідроакумулятор – механічна автоматика

Цей спосіб з’єднання підземного джерела води з місцями, де її безпосередньо споживатимуть, серед майстрів вважається найпопулярнішим. Запуск та вимкнення насоса в такому випадку регулюється за допомогою підключеного реле тиску.

Вибір на користь класичної системи підключення зумовлений:

• наявністю можливості ввімкнення та вимкнення насосного обладнання через роботу реле тиску без будь-яких додаткових витрат;
• легкістю та простотою підключення, можливість налаштування системи за індивідуальними потребами;
• можливістю заощадити на витратах, оскільки саме реле тиску є найдешевшим автоматичним регулятором.

При цьому важливо враховувати, що система автономного водопостачання в такому разі незахищена від поломки “сухим ходом”, реле ефективно працює лише при одночасному підключенні з гідробаком. До того ж такий варіант облаштування та під’єднання системи до будинку підходить лише для насосів з обмеженою потужністю (1,8 – 2,2 кВт), наприклад, в разі замовлення послугибуріння з метою сезонного поливу городу та догляду за садом.

Схема друга: занурювальний насос – гідроакумулятор – контролер тиску

Цей варіант дуже схожий на попередній спосіб, проте замість реле тиску майстри встановлюють спеціальний електронний контролер напору води. Головна особливість такого варіанту полягає в можливості забезпечити автоматичний захист системи від “сухого ходу”, запобігши передчасному зносу обладнання. Окрім цього варто відзначити й інші переваги використання такої схеми:

• захист від перенапруги, замерзання, можливого протікання;
• можливість більш точно виставити умови запуску та відключення насосного обладнання за допомогою кнопок чи показників на екрані обладнання;
• можливість облаштувати об’єкт без монтажу гідроакумулятора та вибрати модель приладу відповідно заданому співвідношенню вартість-функціональність.

Єдиним застереженням при використанні такої схеми підключення свердловини до будинку може бути підвищення витрат, зокрема у порівнянні з попередньою схемою.

Схема третя: занурювальний насос – контролер тиску (без гідроакумулятора)

Цей спосіб під’єднання актуальний, якщо замовнику потрібно забезпечити регулювання без встановлення гідроакумулятора, коли автоматика може працювати “по протоку”. На практиці це виглядає наступним чином: коли кран відкривають, насос автоматично запускається і перекачує воду, як тільки його перекривають, обладнання спочатку відновлює заданий напір рідини, а потім автоматично відключається.

Така схема підходить у випадках, коли не вистачає місця для встановлення гідроакумулятора або ж власник не бачить в ньому необхідності. Проте працювати такий об’єкт зможе лише в режимі “по протоку” і залишається незахищеною від пошкодження гідроударом, а у випадку встановлення насоса з більшою потужністю варто очікувати передчасного зносу робочих механізмів.

Схема четверта: занурювальний насос – свердловинний адаптер – гідроакумулятор – контролер тиску

Якщо послуга буріння свердловин Київ замовляється саме для безперебійного і якісного водозабезпечення житлового будинку протягом багатьох років, майстри рекомендують відмовитися від бажання максимально заощадити на етапі облаштування і підключення системи, оскільки в цьому випадку передбачено не лише захист від гідроудару й передчасного зносу деталей, а й можливість облаштувати комунікації без встановлення кесона. Регулювання роботи насоса в цьому випадку забезпечується реле тиску або ж більш зручним у застосуванні електронним контролером.